Представлена монографія досліджує культурологічний спектр проблем пленерного руху скульпторів. Розкривається специфіка скульптурних пленерів, що модернізують художнє життя України останньої третини ХХ ст. та презентують вітчизняну школу пластики на міжнародних скульптурних симпозіумах. Автор аналізує особливості образно-пластичного мислення, що відрізняють вітчизняні симпозіуми від закордонних.