У монографії розглядається феномен художньої творчості – одна з пріоритетних проблем дискурсу некласичної естетики, що в другій половині XIX – XX ст. зумовила активні теоретичні пошуки при її висвітленні (А. Шопенгауер, М. Ґюйо, З. Фрейд, К. Ґ. Юнґ, Е.Панофскі та ін.).
Автор використовує потенціал міжнаукового діалогу, який актуалізує вихід у площину естетики, культурології, мистецтвознавства, етики, психології, що відкриває можливості для всебічного осмислення проблеми художньої творчості в умовахXXI ст.
У монографії реконструйовано один із наріжних принципів некласичної естетики – паритетний підхід. Теоретико-методологічні розвідки конкретизуються на прикладах осмислення творчих лабораторій видатних митців світу – Е. Т. А. Гофмана, С. Цвейґа, К. Манна, Л. Вісконті, Г. Міллера, М. Павича та ін.
Для фахівців у галузі естетики, теорії та історії культури, мистецтвознавства, викладачів і студентів гуманітарних спеціальностей.
|
