Обуховський Вячеслав Володимирович

1943 р.н, професор

Закiнчив з вiдзнакою радiофiзичний факультет Київського державного унiверситету iм. Т.Г.Шевченка в 1966 р. Пiсля закiнчення аспiрантури (1969 р.) залишився на викладацькiй роботi на радiофiзичному факультетi. В 1971 р. захистив кандидатську дисертацiю "Нелiнiйна взаємодiя фотонiв в речовинi та розсiювання свiтла на поляритонах" за спецiальністю "Фiзика твердого тiла", а в 1989 р. - докторську "Процеси фото-рефракцiйного розсiювання свiтла в кристалах" за спецiальністю "Оптика". З 1993 р. - професор кафедри математики та теоретичної радіофізики. Науковий керівник лабораторії „Лазерний зв'язок”.

Основнi напрями наукових дослiджень включають в себе голографiю, квантову електронiку, фотополiмери, фiзику кристалiв, медичне застосування фізичних методів.

Основні наукові досягнення:

Сформулював "закон нелiнiйної дифузiї" для частинок в (частково) рiдких нерiвноважних системах. Запропонував "концепцію кристалових модулів" як метод опису внутрішньої структури складних кристалів. Розвинув загальну теорію явища фоторефракційного розсіювання світла. Вiдкрив явище автохвильового розсiювання свiтла (разом з Лемешком В.В.), яке полягає в (квазi) періодичній зміні розсіювання (коефіцієнт модуляції більше нiж 50%, типовий перiод - вiд 0.1 до 50 сек.) в умовах, коли нерухомий фоторефрактивний кристал стаціонарно опромінюється лазерним світлом.

Викладацька дiяльнiсть зосереждена в таких галузях: “Електродинамiка”, ”Статистична фізика”, ”Голографія”, “Матеріали квантової електроніки”.

Є автором більше ніж 120 публікацій. Займається також публіцистикою та має багато науково-популярних публікацій.