Овечко Володимир Сергійович

1949 р.н., професор

Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, радіофізичний факультет у 1971 р. У 1979 р. захистив кандидатську “Параметричне перетворення оптичних полів в кристалах та парах лужних металів” (науковий керівник проф. Стрижевський В.Л.), а в 1998 р. – докторську дисертацію “Нестаціонарні оптичні поля та процеси їх взаємодії з конденсованою речовиною” (спеціальність – „оптика, лазерна фізика”).

Працював у НДІ “Квант” у 1971-80 рр. В університеті працює з 1981 р.: старшим науковим співробітником НДЧ КДУ ім. Т.Г.Шевченка (1981-93 рр.) , доцентом (1994-2001 рр.), професором кафедри електрофізики (з 2001 р.)

Читає курси лекцій: нормативні курси “Оптика” та «Атомна фізика», спецкурси “Лазерна техніка”, “Сучасні методи радіофізики”. Бере участь у розвитку практикумів “Атомна фізика”, практикуму з вимірювань.

Напрями наукових досліджень: оптика надкоротких імпульсів, інфрачервона спектроскопія нанопористих середовищ, нелінійна оптика кристалів, оптика гетеронаноструктур, квантова теорія дифракції, переформулювання рівнянь квантової механіки (КМ).

Основні одержані наукові результати:

1. Побудовано абераційно-дифракційну теорію параметричного перетворення зображень у кристалах з квадратичною нелінійністю.
2. Разом зі Стрижевським В.Л. і Амеровим А.К. запропонував і розробив механізм нерівноважного випромінювання плазми лазерного пробою для пояснення явища генерації пікосекундного спектрального континуума.
3. Розроблено методику представлення розв`язків рівнянь Максвела поза квазімонохроматичного наближення.
4. Одержано квантовий критерій класичності оптичних імпульсів надкороткої тривалості.
5. Побудовано полімерну модель адсорбційних центрів, розташованих на поверхні пористого кремнезему.
6. Запропонував теорію дифракції як процес розсіяння, рівняння КМ для функції дії і густини імовірності.

Овечко В.С. був керівником кандидатської дисертації.

Він проводить значну громадську та науково-організаційну роботу: член профбюро, куратор НТСА, член журі Всеукраїнської студентської олімпіади з фізики, член програмного комітету ІІІ - VI Міжнародних конференцій молодих вчених з прикладної фізики, керівник секції.

Овечко В.С. має біля 130 публікацій, 5 методичних розробок, зокрема: «Атомна фізика. Фізичний практикум», ВПЦ «Київський університет», 2005 (разом з Харченко Н.П.), «Фізика атомів і атомних структур», ВПЦ «Київський університет», 2006 (разом з Шекою Д.І.), „Атомна фізика. Фізичний практикум”, ВПЦ „Київський університет”, 2005 (разом з Харченко Н.П.), 12 авторських свідоцтв на винаходи.