РљРёС—РІСЃСЊРєРёР№ національний університет імені Тараса Шевченка ρадіоφізичний φакультет
РќРѕРІС– часи — РЅРѕРІС– виклики…

Саме так, РЅР° РІРёРєР»РёРє часу, що РїРѕРІ’язаний Р· РЅРµРѕР±С…ідністю С– доцільністю розвитку електроніки, С– Р±СѓРІ утворений РІ РґР°Р»РµРєРѕРјСѓ С– водночас близькому 1952-РјСѓ році радіофізичний факультет. Р† надалі Р№РѕРіРѕ розвиток полягав РІ РґРёРЅР°РјС–чній, своєчасній С– результативній роботі РїРѕ Р·Р°РґРѕРІРѕР»РµРЅРЅСЋ РЅРѕРІРёС… потреб суспільства. Це СЃС‚осується, передусім, підготовлених Р·Р° 55 СЂРѕРєС–РІ існування факультету понад 6000 РІРёСЃРѕРєРѕРєРІР°Р»С–фікованих фахівців Сѓ РіР°Р»СѓР·С– радіофізики С– електроніки. Зародження, становлення та РјС–жнародне визнання наукових досягнень колективу призвело РґРѕ СѓС‚ворення наукових шкіл, РІС–РґРѕРјРёР№ РІРёСЃРѕРєРёР№ рівень СЏРєРёС… дозволяє віднести С—С… РґРѕ Р·Р°РіР°Р»СЊРЅРѕРЅР°С†С–ональних надбань України.Для СЂРѕР·РІ’язання широкомасштабних задач Постановами РЈСЂСЏРґСѓ РЅР° С„акультеті створювались Проблемні науково-дослідні лабораторії (ПНДЛ); РѕРґРёРЅ Р· С‚СЂСЊРѕС… перших спеціальних факультетів РїРѕ РїРµСЂРµРїС–дготовці фахівців Р·Р° РЅРѕРІРёРјРё перспективними напрямками науки С– техніки запрацював РЅР° С„акультеті1979-РіРѕ СЂРѕРєСѓ.

Факультет вперше РІ РЈРєСЂР°С—РЅС– розпочав підготовку студентів Р·Р° С‚СЂСЊРѕРјР° освітньо-кваліфікаційними СЂС–РІРЅСЏРјРё: бакалавр, спеціаліст, магістр. Навчальний процес Р· РїРµСЂС€РѕРіРѕ РґРЅСЏ заснування факультету нерозривно РїРѕРІ’язаний Р· РЅР°СѓРєРѕРІРѕСЋ роботою. Саме це РІС–дповідає ключовій РІРёРјРѕР·С– РґРѕ РїС–дготовки фахівців Сѓ РїСЂРѕРІС–РґРЅРёС… університетах світу — РІ РЈРєСЂР°С—РЅС– встановилась С—С… РЅР°Р·РІР° СЏРє РґРѕСЃР»С–дницьких університетів.

Різноманітні форми проведення науково-навчального процесу, контролю знань студентів, організація С—С… СЃР°РјРѕСЃС‚С–Р№РЅРѕС— роботи, тощо завжди були РІ С†РµРЅС‚СЂС– уваги колективу факультету, що РґРѕР·РІРѕР»РёР»Рѕ задовольнити РЅРёР·РєСѓ РІРёРјРѕРі Болонської Декларації Сѓ РІС–дповідності РґРѕ С–нтеграційних науково-освітянських загальноєвропейських процесів.

Факультет завжди виконував С– соціальну функцію. Студенти могли отримувати СЏРєС–СЃРЅСѓ вищу освіту СЏРє РЅР° СЃС‚аціонарі, так С– через вечірню форму навчання. Рђ РЅРёРЅС– РіСЂСѓРїР° викладачів, аспірантів С– студентів ефективно працює над впровадженням РІ РЅР°РІС‡Р°Р»СЊРЅРёР№ процес дистанційного навчання.

Здобутки колективу факультету обумовлені С– широкою співпрацею Р· С–нститутами Національної Академії Наук України, галузевими науково-дослідними інститутами, конструкторськими Р±СЋСЂРѕ, науково-навчальними центрами країн Європи, Америки, РђР·С–С—. Особливо слід відзначити плідну спільну роботу Р· С„акультетами СЂС–РґРЅРѕРіРѕ університету — Р±С–ологічним, кібернетики, механіко-математичним, фізичним, хімічним, юридичним, соціології та РїСЃРёС…ології, інститутами філології та Р¶СѓСЂРЅР°Р»С–стики.

Заснування факультету

Після закінчення РґСЂСѓРіРѕС— світової РІС–Р№РЅРё Радянський РЎРѕСЋР·, РІ СЃРєР»Р°РґС– СЏРєРѕРіРѕ тоді перебувала Україна, РґРѕРІРіРёР№ час знаходився РІ СЃС‚ані «С…олодної РІС–Р№РЅРё» Р·С– СЃРІРѕС—РјРё колишніми союзниками РїРѕ Р°РЅС‚игітлерівській коаліції. Цей час вимагав підтримки С– розвитку озброєнь РЅР° достатньому СЂС–РІРЅС–, забезпечити СЏРєРёР№ могли лише висококваліфіковані кадри, включаючи спеціалістів РІ РіР°Р»СѓР·С– радіоелектроніки. Для підготовки таких фахівців Сѓ РЎР РЎР  було створено 4 СЂР°РґС–офізичних факультети, СЏРєС– РІР¶Рµ 1953 СЂ. Р·СЂРѕР±РёР»Рё перші РІРёРїСѓСЃРєРё кваліфікованих інженерів-дослідників (так називалися деякий час радіофізики). РћРґРёРЅ Р· С‚аких факультетів було створено РІ РљРёС—РІСЃСЊРєРѕРјСѓ державному університеті С–Рј. Рў. Р“. РЁРµРІС‡РµРЅРєР°.

Юридично організація факультету розпочалась РЅР° РїРѕС‡Р°С‚РєСѓ 1952 СЂ. РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёРјРё СѓСЂСЏРґРѕРІРёРјРё постановами, Р° Р№РѕРіРѕ фактичне створення започатковано наказами ректора РІ Р»СЋС‚РѕРјСѓ 1952 СЂ. Р‘азою РЅРѕРІРѕРіРѕ факультету став фізичний факультет, СЏРєРёР№ РІ С‚РѕР№ час очолював РґРѕС†. Р–РјСѓРґСЃСЊРєРёР№  Рћ. Р—. Р— РІРІРµРґРµРЅРЅСЏРј посади заступника декана — РЅРёРј було призначено СЃС‚. РІРёРєР». Дерюгіна Р†. Рђ., РІС–РЅ безпосередньо С– відповідав Р·Р° РѕСЂРіР°РЅС–зацію радіофізичного факультету.

Організовувати довелось, власне кажучи, РІСЃРµ: навчальні С– наукові лабораторії, педагогічний колектив С–, найголовніше, здійснити набір студентів. Перед РЅРѕРІРёРј факультетом було поставлено завдання — зробити перший РІРёРїСѓСЃРє спеціалістів-радіофізиків РІР¶Рµ 1953 СЂ. Р”ля вирішення цієї задачі частину студентів старших РєСѓСЂСЃС–РІ фізичного факультету перевели РЅР° СЂР°РґС–офізичний. РћРєСЂС–Рј цього, для навчання РЅР° С„акультет було запрошено кращих студентів педагогічних інститутів України. Р¦С– студенти створили колектив 2-РіРѕ — 4-РіРѕ РєСѓСЂСЃС–РІ радіофізичного факультету.

Влітку 1952 СЂ. Р±СѓР»Рѕ проведено набір студентів РЅР° перший РєСѓСЂСЃ, особливість СЏРєРѕРіРѕ полягала РІ С‚РѕРјСѓ, що РѕС„іційно набір РїСЂРѕРІРѕРґРёРІСЃСЏ РЅР° С„ізичний факультет. Р† лише після РґРІРѕС… місяців спільного навчання частині студентів було запропоновано оформити навчання РЅР° СЂР°РґС–офізичному факультеті. Так тривало декілька СЂРѕРєС–РІ.

Р’СЃС– ці особливості РїРѕРІ’язані Р· С‚РёРј, що РІСЃРµ, що СЃС‚осувалось радіофізичного факультету було утаємниченим, СЏРє С– РІС–РЅ сам. Навіть спочатку відкрито РЅРµ Р·РіР°РґСѓРІР°Р»РѕСЃСЊ РїСЂРѕ Р№РѕРіРѕ існування. Р’Р¶Рµ пізніше, через 3-4 СЂРѕРєРё, режим таємності став слабкішим, С– РІ СѓРЅС–верситетській пресі почали говорити РїСЂРѕ факультет, але Р№РѕРіРѕ офіційна назва РЅРµ Р·РіР°РґСѓРІР°Р»Р°СЃСЊ. Факультет РїРѕРІ’язувався Р· РїСЂС–звищем декана. Якщо, наприклад, університетська газета «Р—Р° СЂР°РґСЏРЅСЃСЊРєС– кадри» РІ СЃРµСЂРµРґРёРЅС– 1950-С… СЂРѕРєС–РІ давала СЏРєСѓСЃСЊ інформацію РїСЂРѕ радіофізичний факультет, то С†Рµ РїРѕРґР°РІР°Р»РѕСЃСЊ, СЏРє СЃРїСЂР°РІРё РЅР° С„акультеті, РґРµ РґРµРєР°РЅРѕРј Карханін Р®. Р†. (саме РІС–РЅ РІ С†РµР№ час С– Р±СѓРІ деканом). РћРґРЅРёРј Р· РїСЂРѕСЏРІС–РІ державної зацікавленості була більш РІРёСЃРѕРєР° стипендія (РІ 2 СЂР°Р·Рё) РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р· С–ншими факультетами університету.

Навчальний процес РЅР° СЂР°РґС–офізичному факультеті було організовано РЅР° Р±Р°Р·С– кафедри електрофізики (пізніше — фізичної електроніки), СЏРєРѕСЋ РЅР° С‚РѕР№ час керував чл.-РєРѕСЂ. РђРќ РЈР РЎР , РїСЂРѕС„. Моргуліс Рќ. Р”. До РїС–дготовки перших радіофізиків були залучені викладачі цієї кафедри Дерюгін Р†. Рђ., Гуртовий  Рњ. Р„., СЃСѓРјС–СЃРЅРёРєРё Ляшенко  Р’. Р†. (Інститут фізики РђРќ РЈР РЎР ), Бова  Рќ. Р†., Р° С‚акож вчорашні студенти та Р°СЃРїС–ранти Городецький  Р”. Рћ., Левитський  РЎ. Рњ., Находкін Рњ. Р“., РЅР° СЏРєРёС… лягло величезне навантаження РїРѕ РїС–дготовці цілого СЂСЏРґСѓ РЅРѕРІРёС… лекційних РєСѓСЂСЃС–РІ, проведенні практичних занять, організації практикумів.

РќР° РїРµСЂС€РѕРјСѓ етапі формування факультету досить непростою була організація наукових С– навчальних лабораторій. Наказом ректора РІС–Рґ 1 Р»РёРїРЅСЏ 1952 СЂ. РЅР° Р±Р°Р·С– кафедри електрофізики було створено 6  Р»Р°Р±РѕСЂР°С‚РѕСЂС–Р№ радіофізичного факультету: надвисокочастотної електроніки С– радіолокації, фізики вакууму, електронної спектроскопії С– РјС–РєСЂРѕСЃРєРѕРїС–С—, фізики напівпровідників, електроніки, фізико-технічну експериментальну лабораторію.

Ці лабораторії стали РѕСЃРЅРѕРІРѕСЋ для проведення навчальної С– наукової роботи С– створених РЅР° РЅРѕРІРѕРјСѓ факультеті кафедр: електроніки (завідувач — РїСЂРѕС„. Моргуліс Рќ. Р”.), радіофізики (завідувач — СЃС‚. РІРёРєР». Дерюгін Р†. Рђ.), напівпровідників (завідувач — РїСЂРѕС„. Лашкарьов  Р’. Р„.), електрофізики (завідувач — РґРѕС†. Карханін Р®. Р†.). Таємність РЅРµ РѕР±С–йшла С– назв кафедр. РЈСЃС– РІРѕРЅРё відкрито називались лише присвоєними С—Рј РЅРѕРјРµСЂР°РјРё: кафедра електрофізики мала перший номер, електроніки — РґСЂСѓРіРёР№, радіофізики — третій.

Для проведення організаційної, наукової та РЅР°РІС‡Р°Р»СЊРЅРѕС— роботи, прийняття РґРѕ Р·Р°С…исту дипломних СЂРѕР±С–С‚ наказом ректора РІС–Рґ 9 СЃРµСЂРїРЅСЏ 1952 СЂ. Р±СѓР»Рѕ створено закриту Вчену раду РІ СЃРєР»Р°РґС–: РґРѕС†. Р–РјСѓРґСЃСЊРєРёР№  Рћ. Р—. — голова, СЃС‚. РІРёРєР». Дерюгін Р†. Рђ. — заступник голови, РїСЂРѕС„. Моргуліс Рќ. Р”., РїСЂРѕС„. Давидов Рћ. РЎ. (РІ РјР°Р№Р±СѓС‚РЅСЊРѕРјСѓ — Герой Соціалістичної Праці, академік РђРќ РЈР РЎР , Лауреат Ленінської Премії, Директор Інституту теоретичної фізики РђРќ РЈРєСЂР°С—РЅРё), СЃС‚. РІРёРєР». Чепур  Р”. Р’. (РІ РјР°Р№Р±СѓС‚РЅСЊРѕРјСѓ — Ректор РЈР¶РіРѕСЂРѕРґСЃСЊРєРѕРіРѕ університету, організатор фізичної наукової школи РІ Р—акарпатті), РґРѕС†. Карханін Р®. Р†., асист. Городецький  Р”. Рћ., асист. Ганюк  Р›.  Рњ., асист. Березняковський Р„. Рњ., РїСЂРѕС„. Герцрікен РЎ. Р”., асист. Майборода Р„. Р”. — члени ради.

Р’ 50-С… роках існувала велика кількість підприємств, СЏРєС– випускали радіоелектронну апаратуру, С– науково-дослідних інститутів фізичного напрямку, що Р·РЅР°С…одились Сѓ РљРёС”РІС– С– Р№РѕРіРѕ околицях. РЈ С†РёС… організаціях працювало багато молоді, СЏРєР° мала середню освіту, Р° Р· С–ншого Р±РѕРєСѓ відчувався гострий дефіцит інженерних С– дослідницьких кадрів радіофізичного напрямку. Це РѕР±СѓРјРѕРІРёР»Рѕ необхідність створення вечірнього відділення РЅР° СЂР°РґС–офізичному факультеті, СЏРєРµ було відкрито 1956 СЂ.

Підготовка фахівців велась Р· С‚СЂСЊРѕС… спеціальностей: фізичної електроніки, фізики напівпровідників С– квантової радіофізики (РЅР° С‚РѕР№ час радіофізики) Р·Р° РїСЂРѕРіСЂР°РјР°РјРё стаціонарного відділення. Оскільки денне та СЂС–чне навчальне навантаження РЅР° РІРµС‡С–СЂРЅСЊРѕРјСѓ відділенні було меншим, РЅС–Р¶ РЅР° СЃС‚аціонарі, то С‚ермін навчання РЅР° РІРµС‡С–СЂРЅСЊРѕРјСѓ відділенні було збільшено РґРѕ 6 СЂРѕРєС–РІ.

Р’ СЃРєР»Р°РґРЅРёС… умовах дефіциту викладацьких кадрів С– навчальних площ щорічно вечірнє відділення факультету готувало 50 СЃРїРµС†С–алістів-радіофізиків. Р—Р° СЂРѕРєРё існування вечірнього відділення (останній РІРёРїСѓСЃРє РІС–РґР±СѓРІСЃСЏ 1995 СЂ.), факультет отримував тільки позитивні РІС–РґРіСѓРєРё РЅР° СЃРІРѕС—С… РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ. Багато Р· РЅРёС… Р· С‡Р°СЃРѕРј отримали наукові ступені чи РѕР±С–йняли керівні посади державного СЂС–РІРЅСЏ. Отже, функціонування вечірнього відділення зіграло важливу роль Сѓ РІРёСЂС–шенні кадрових проблем Сѓ СЂР°РґС–оелектронній галузі України взагалі, Р° РљРёС”РІР° С– області зокрема.

Таким чином, протягом 1952—53 РЅР°РІС‡Р°Р»СЊРЅРѕРіРѕ СЂРѕРєСѓ факультет було фактично організовано, С– наступний СЂС–Рє РІС–РЅ розпочав самостійно. Заступника декана фізичного факультету Дерюгіна Р†. Рђ. було призначено виконуючим РѕР±РѕРІ’СЏР·РєРё декана радіофізичного факультету. Завершувався нелегкий організаційний період. Третій навчальний СЂС–Рє РІР¶Рµ розпочався РїС–Рґ керівництвом РЅРѕРІРѕРіРѕ декана Карханіна Р®. Р†., СЏРєРёР№ керував факультетом РІ 1954—63 СЂСЂ. РќР°СЃС‚СѓРїРЅРёРјРё деканами були: Конділенко Р†. Р†.— РІ 1963—72 СЂСЂ., Находкін Рњ. Р“. — РІ 1972—90 СЂСЂ., Третяк  Рћ. Р’. — РІ 1990—92 СЂСЂ., Мелков  Р“. Рђ. — РІ 1992—2002 СЂСЂ. Р— 2002 СЂ. С„акультет очолює Григорук  Р’. Р†.

Значний внесок РІ СЂРѕР·РІРёС‚РѕРє факультету зробили заступники декана Р· РЅР°РІС‡Р°Р»СЊРЅРѕС— роботи Старостін Рџ. Рў., Находкін Рњ. Р“., Михайловський Рњ. Р†., Бойко  Р‘. Рђ., РљСѓС†  Рџ. РЎ. (обіймав цю РїРѕСЃР°РґСѓ 28 СЂРѕРєС–РІ), Григорук  Р’. Р†. та Р· РЅР°СѓРєРѕРІРѕС— роботи Мельник  Рџ. Р’. (обіймав цю РїРѕСЃР°РґСѓ 35 СЂРѕРєС–РІ), Горчинський  Рћ. Р”. Р—араз заступниками декана С” РґРѕС†. Савенков  РЎ. Рњ. (Р· РЅР°РІС‡Р°Р»СЊРЅРѕС— роботи), РґРѕС†. Нетреба  Рђ. Р’. (Р· РЅР°СѓРєРѕРІРѕС— роботи), ас. Р†РІР°РЅСЋС‚Р° Рћ. Рњ. (Р· РІРёС…РѕРІРЅРѕС— роботи РІ РіСѓСЂС‚ожитку) та РґРѕС†. Нечипорук  Рћ. Р®. (РїРѕ СЂРѕР±РѕС‚С– С–Р· студентами та РјС–жнародних Р·РІ’СЏР·РєС–РІ).

Розвиток і досягнення факультету

РћСЃРЅРѕРІРЅРёРј принципом навчального процесу РЅР° СЂР°РґС–офізичному факультеті стало поєднання РІРёСЃРѕРєРѕС— якості фундаментальної підготовки студентів Сѓ РіР°Р»СѓР·СЏС… фізики С–, Р· С–ншого Р±РѕРєСѓ, математики та СЃСѓС‡Р°СЃРЅРѕС— електроніки. Навчальний процес РІ РЅР°СѓРєР°С…, що С€РІРёРґРєРѕ розвиваються — електроніці та РѕР±С‡РёСЃР»СЋРІР°Р»СЊРЅС–Р№ техніці, має базуватись РЅР° Р·РЅР°РЅРЅСЏС… сьогоднішнього РґРЅСЏ, СЏРєС– РјРѕР¶РЅР° отримати, лише поєднуючи навчання Р· РЅР°СѓРєРѕРІРёРјРё дослідженнями. Практично РєРѕР¶РЅРёР№ СЂС–Рє, Сѓ РІС–дповідності РґРѕ РІРёРјРѕРі науки та РІРёСЂРѕР±РЅРёС†С‚РІР°, РґРѕ РЅР°РІС‡Р°Р»СЊРЅРёС… програм факультету включаються 2-3 РЅРѕРІРёС… спецкурси. Таким чином, виконуються РґРІР° чинники, РґРІС– особливості навчального процесу — стабільність та РґРёРЅР°РјС–чні Р·РјС–РЅРё. Динамічність розвитку навчальних планів полягає РЅРµ С‚ільки РІ РґРѕРїРѕРІРЅРµРЅРЅС– С– Р·РјС–РЅС– окремих дисциплін, РЅР° С„акультеті відкриваються С– РЅРѕРІС– напрямки підготовки та РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅС– кафедри: медичної радіофізики (1995 СЂ.), напівпровідникової електроніки (1996 СЂ.).

Р—Р° 55 СЂРѕРєС–РІ існування радіофізичного факультету понад 6 С‚РёСЃСЏС‡ фахівців отримали дипломи РїСЂРѕ вищу освіту. РќРёРЅС– РЅР° С„акультеті працює 85 РІРёРєР»Р°РґР°С‡С–РІ, Сѓ С‚РѕРјСѓ числі 5 Р°РєР°РґРµРјС–РєС–РІ РќРђРќ України, 27 РїСЂРѕС„есорів, 42 РґРѕС†РµРЅС‚Рё, 19 Р»Р°СѓСЂРµР°С‚С–РІ Державних премій України та РЎР РЎР .

Фінансування наукових досліджень С–, РІ РїРµСЂС€Сѓ чергу, Р·Р° СЂР°С…СѓРЅРѕРє РіРѕСЃРїРґРѕРіРѕРІС–СЂРЅРѕС— тематики дозволило обладнати навчальні лабораторії С–Р· загальних дисциплін та СЃРїРµС†С–альні практикуми.

Радіофізичний факультет першим РІ РЈРєСЂР°С—РЅС– перейшов РЅР° Р±Р°РіР°С‚оступеневу систему підготовки спеціалістів С– зараз готує бакалаврів (4 СЂРѕРєРё навчання), спеціалістів (5 СЂРѕРєС–РІ) та РјР°РіС–стрів (6 СЂРѕРєС–РІ).

РћСЃРЅРѕРІРЅРёРјРё досягненнями Р±СѓРґСЊ-СЏРєРѕРіРѕ факультету університету С” СѓСЃРїС–С…Рё Р№РѕРіРѕ РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ. Р„ чим пишатися С– радіофізичному факультету. Серед Р№РѕРіРѕ РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ С” академіки С– член-кореспонденти Національної Академії Наук України, Академії Педагогічних Наук України, інших Академій, багато докторів С– кандидатів фізико-математичних наук, лауреатів Державної премії РІ РіР°Р»СѓР·С– науки С– техніки, чимало РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ займало С– РїСЂРѕРґРѕРІР¶СѓС” займати РІРёСЃРѕРєС– посади РЅР° РїС–дприємствах, РїРѕРІ’язаних Р· РµР»РµРєС‚СЂРѕРЅС–РєРѕСЋ. Разом Р· С‚РёРј, значна кількість РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ факультету обрана депутатами Верховної Ради та РјС–сцевих рад, призначена міністрами та С—С… Р·Р°СЃС‚упниками, створили С– керують РІС–РґРѕРјРёРјРё приватними підприємствами СЂС–Р·РЅРѕРіРѕ профілю.

Факультет має СЃРІРѕС— традиції, наукові школи, РґРѕР±СЂРµ обладнані лабораторії, досвідчених С– молодих професорів та РІРёРєР»Р°РґР°С‡С–РІ. Щорічно зростає РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ РЅР° СЂР°РґС–офізичний факультет. РЈ С‚РёС…, хто РїРѕРІ’язав СЃРІРѕС” життя Р· СЂР°РґС–офізичним факультетом, багато планів.

РќР° СЂР°РґС–офізичному факультеті РІ РЅР°РІС‡Р°Р»СЊРЅРёР№ процес широко впроваджуються РєРѕРјРї’ютерні технології. Створено навчальний РєРѕРјРї’ютерний центр Р· РІС–льним С– безкоштовним доступом РґРѕ Р†РЅС‚ернету студентів, викладачів С– співробітників. РўСѓС‚ студенти молодших РєСѓСЂСЃС–РІ вивчають сучасні РјРѕРІРё програмування та РјРµС‚РѕРґРё обчислень, здобувають навички Р· РєРѕРјРї’ютерної графіки, виконують лабораторні роботи Р· РєРѕРјРї’ютерного моделювання процесів Сѓ СЂР°РґС–оелектронних схемах. Такі класи функціонують С– РЅР° СЃРїРµС†С–алізуючих кафедрах, РґРµ СЃС‚уденти старших РєСѓСЂСЃС–РІ засвоюють методи мережевих технологій, автоматизації фізичних експериментів, проводять наукові дослідження.

Викладачами факультету розроблено програми РєРѕРјРї’ютерного тестування, СЏРєС– використовуються для поточного контролю знань студентів, створено мультимедійні навчальні РєСѓСЂСЃРё, електронні версії паперових підручників С– РїРѕСЃС–Р±РЅРёРєС–РІ Р· Р±Р°РіР°С‚СЊРѕС… дисциплін, електронні бібліотеки. Файли цих матеріалів зберігаються РЅР° С„акультетському сервері, С– РґРѕ РЅРёС… можуть звертатися РІСЃС– студенти.

Майже РІ РєРѕР¶РЅС–Р№ лабораторії студенти мають можливість користуватися мережею Інтернет, отримуючи необхідну інформацію Р· РІС–тчизняних та Р·Р°РєРѕСЂРґРѕРЅРЅРёС… університетів, інших джерел. Студентами С– викладачами створено WEB-сторінку факультету, через СЏРєСѓ РїСЂРѕ факультет РјРѕР¶РЅР° дізнатися Р· Р±СѓРґСЊ-СЏРєРѕРіРѕ РєРѕРјРї’ютера земної кулі.

Студенти старших РєСѓСЂСЃС–РІ, аспіранти та СЃРїС–вробітники факультету можуть також безпосередньо працювати С– РІ Р·Р°РіР°Р»СЊРЅРѕСѓРЅС–верситетському обчислювальному центрі. Керівником цього центру С” завідувач кафедри радіофізичного факультету Бойко  Р®. Р’., Р° Р±С–льшість РїСЂРѕРІС–РґРЅРёС… співробітників центру — наші колишні РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєРё та СЃС‚уденти старших РєСѓСЂСЃС–РІ.

Наукові дослідження вчених факультету концентруються навколо таких наукових напрямків, СЏРє: СЂР°РґС–офізика; фізична, РјС–РєСЂРѕ-, нано- С– квантова електроніка; фізика низькотемпературної плазми; напівпровідникова електроніка та СЃС‚руктури РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– напівпровідників; медична радіофізика. Останні СЂРѕРєРё дослідження ведуться Р·РіС–РґРЅРѕ Р· РєРѕРјРїР»РµРєСЃРЅРёРјРё програмами: «РќРѕРІС–тні та СЂРµСЃСѓСЂСЃРѕР·Р±РµСЂС–гаючі технології» (кер. — академік РќРђРќ України, РїСЂРѕС„. Находкін Рњ. Р“.), «Р†РЅС„орматизація суспільства» (кер. — академік РђРџРќ України, РїСЂРѕС„. Третяк  Рћ. Р’.), «РњР°С‚еріали С– речовини» (кер. — академік РќРђРќ України, РїСЂРѕС„. Скопенко  Р’. Р’.) та «Р—РґРѕСЂРѕРІ’СЏ людини» (кер. — РїСЂРѕС„. Остапченко  Р›. Р†.).

Колектив факультету С” співвиконавцем програми Міністерства освіти С– науки України «Р”ослідження адсорбційних, каталітичних та РєРѕСЂРѕР·С–Р№РЅРёС… СЏРІРёС‰ РЅР° РїРѕРІРµСЂС…РЅС– твердих тіл Р· РјРµС‚РѕСЋ розвитку наукових РѕСЃРЅРѕРІ ресурсозберігаючих технологій», науковий керівник — академік РќРђРќ України, РїСЂРѕС„. Находкін Рњ. Р“.Починаючи Р· 1994 СЂРѕРєСѓ ця С‚ематика включена Сѓ СЃРїС–льну Р РѕСЃС–Р№СЃСЊРєРѕ-Українську програму «РќР°РЅРѕРµР»РµРєС‚СЂРѕРЅС–РєР°», науковий керівник РІС–Рґ України — академік Находкін Рњ. Р“., Р° Р· СЂРѕСЃС–Р№СЃСЊРєСЂРѕС— сторони — Лауреат Нобелевської Премії, академік Алфьоров  Р–. Р†.

Р’РёСЃРѕРєРёР№ рівень наукових досліджень СЃРїСЂРёСЏРІ створенню РЅР° С„акультеті трьох ПНДЛ Р·Р° РїРѕСЃС‚ановами Державного комітету Р· РЅР°СѓРєРё С– техніки РЎР РЎР  та Р Р°РґРё міністрів РЈР РЎР : фізичної електроніки (1964 СЂ.), фізики та С‚ехніки напівпровідників (1965 СЂ.), квантової радіофізики (1969 СЂ.). Такої кількості ПНДЛ РЅРµ Р±СѓР»Рѕ РЅР° Р¶РѕРґРЅРѕРјСѓ факультеті університету.

Пізніше структури факультету було розширено С– наказом ректора 1992 СЂ. СЃС‚ворено СЂСЏРґ РЅРѕРІРёС… наукових лабораторій: електронної спектроскопії, оптичної квантової електроніки, оптичної С– мікрохвильової РѕР±СЂРѕР±РєРё інформації С– теорії середовищ, автоматизації наукових досліджень.

Р’ СЂР°РјРєР°С… цих програм РѕСЃРЅРѕРІРЅРёРјРё напрямками досліджень С”: наноелектроніка; процеси РІ РЅРёР·СЊРєРѕС‚емпературній та Р·Р°РїРѕСЂРѕС€РµРЅС–Р№ плазмі, взаємодія Р· РїР»Р°Р·РјРѕСЋ електронних пучків; плазмохімія; процеси емісії заряджених частинок Р· РїРѕРІРµСЂС…РЅС– твердих тіл; взаємодія заряджених частинок та РµР»РµРєС‚ромагнітного випромінювання Р· РїРѕРІРµСЂС…нею твердого тіла; генераційно-рекомбінаційні процеси Сѓ СЃРёР»СЊРЅРѕ легованих С– варізонних напівпровідниках; СЂСѓС… РЅРѕСЃС–С—РІ заряду РІ РЅР°РїС–впровідниках РІ СѓРјРѕРІР°С… сильного відхилення РІС–Рґ термодинамічної рівноваги; процеси адсорбції та РєР°С‚алітичні явища РЅР° РїРѕРІРµСЂС…РЅС– твердих тіл. Фізичні властивості границі метал-напівпровідник С– Р№РѕРіРѕ використання РІ СЃСѓС‡Р°СЃРЅС–Р№ електроніці; часове С– просторове управління лазерним випромінюванням; активні нелінійні середовища лазерної спектроскопії; когерентні С– нелінійні електромагнітні процеси РІ РѕРїС‚ичному, рентгенівському С– гама-діапазоні; фізичні процеси Сѓ РІРѕР»РѕРєРѕРЅРЅРѕ-оптичних лініях Р·РІ’СЏР·РєСѓ; СЃРїС–РЅ-хвильова електродинаміка С– електроніка; надвисокочастотні інформаційні технології; високотемпературна надпровідність та РІРёРєРѕСЂРёСЃС‚ання Сѓ СЃСѓС‡Р°СЃРЅРёС… приладах РѕР±СЂРѕР±РєРё інформації; фізика поверхні та РїСЂРёРїРѕРІРµСЂС…невих СЏРІРёС‰, СЏРє РѕСЃРЅРѕРІРё діагностики та СЂРѕР·РІРёС‚РєСѓ РјС–РєСЂРѕ- та РЅР°РЅРѕРµР»РµРєС‚СЂРѕРЅС–РєРё; фізичні РѕСЃРЅРѕРІРё використання різноманітних СЏРІРёС‰ для запису, РѕР±СЂРѕР±РєРё, накопичення та РІС–дтворення інформації; СЂРѕР·СЂРѕР±РєР° РЅРѕРІРёС… радіофізичних методів для діагностики та Р»С–кування людей.

Особливо слід відзначити, що РЅР°СѓРєРѕРІС– дослідження РЅР° С„акультеті С” водночас С– фундаментальними, С– прикладними. Ще РѕРґРЅС–єю характерною особливістю проведення наукової роботи С” широке залучення РґРѕ РЅРµС— студентів, СЏРєС– навчаються РЅР° РјРѕР»РѕРґС€РёС… курсах. Це РІС–дповідає суті РІРёРјРѕРі Болонського процесу: навчання через наукові дослідження.

Наукові школи

Р— РїРµСЂС€РѕРіРѕ РґРЅСЏ існування факультету найбільша увага приділялася організації наукових досліджень, рівень СЏРєРёС… мав відповідати сучасним світовим досягненням. Завдяки наполегливій роботі РІСЃСЊРѕРіРѕ науково-викладацького колективу РЅР° С„акультеті склалися всесвітньовідомі наукові школи, СЏРєС– успішно діють С– РЅРёРЅС–, примножуючи знання Сѓ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёС… галузях науки Р№ С‚ехніки.

Найстарішою Р· РЅРёС… С” школа фізичної електроніки та С„С–Р·РёРєРё поверхні. Р’РѕРЅР° С” складовою частиною РєРёС—РІСЃСЊРєРѕС— наукової школи фізичної електроніки, заснованої понад 70 СЂРѕРєС–РІ тому чл.-РєРѕСЂ. РђРќ РЈР РЎР , РїСЂРѕС„. Моргулісом Рќ. Р”. РІ Р†РЅСЃС‚итуті фізики РђРќ РЈР РЎР  та РљРёС—РІСЃСЊРєРѕРјСѓ університеті, РґРµ РІС–РЅ почав працювати 1932 СЂРѕРєСѓ.

Робота університетської школи фізичної електроніки ведеться Сѓ РґРІРѕС… напрямах — емісійної електроніки С– фізики низькотемпературної плазми. РЈ РґРѕРІРѕС”РЅРЅС– часи були проведені фундаментальні дослідження РїСЂРёСЂРѕРґРё катодного розпорошення С– фізики РѕРєСЃРёРґРЅРѕРіРѕ термокатода. РЈ 50-ті СЂСЂ. СѓРЅС–верситет став РѕРґРЅРёРј Р· РїРµСЂС€РёС… наукових закладів Сѓ РєСЂР°С—РЅС–, РґРµ СЂРѕР·РїРѕС‡Р°Р»РёСЃСЏ систематичні дослідження фізики С– техніки надвисокого вакууму. Р—Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ розробленої високовакуумної мас-спектрометричної методики було виконано цикл досліджень Р· С„С–Р·РёРєРё РѕРєСЃРёРґРЅРѕРіРѕ катоду С– вивчені загальні закономірності кінетики випаровування кристалів хімічних речовин Сѓ РІР°РєСѓСѓРјС–.

РўРѕРґС– Р¶, РІРїРµСЂС€Рµ РІ РЎР РЎР , методом дифракції повільних електронів розпочалися дослідження структури плівок, адсорбованих РЅР° РїРѕРІРµСЂС…РЅС– твердих тіл. Використовуючи цю РјРµС‚РѕРґРёРєСѓ, вивчено процеси утворення моноатомних плівок РЅР° РіСЂР°РЅСЏС… монокристалів тугоплавких металів С– кремнію.

Розроблені методи спектроскопії твердого тіла С– плівок дали можливість СЂРѕР·РІ’язати проблеми вдосконалення технології виготовлення інтегральних мікросхем. Р РѕР·РІ’язання фундаментальної задачі фізики взаємодії електронів С–Р· поверхнею твердих тіл дозволило створити РѕСЃРЅРѕРІРё кількісної електронної спектроскопії.

РЁРёСЂРѕРєРµ визнання отримали дослідження процесів взаємодії електронів середніх енергій Р· С‚вердим тілом, завдяки чому було визначено важливі характеристики кінетики СЂСѓС…Сѓ електронів Сѓ РЅСЊРѕРјСѓ. РќР° Р±Р°Р·С– цих досліджень сформувався РЅРѕРІРёР№ науковий напрям: вивчення процесів утворення прихованого електростатичного зображення РїСЂРё термопластичному записі інформації С– Р№РѕРіРѕ прикладні застосування.

Дослідження фізики низькотемпературної плазми первісно були РїРѕРІ’язані, головним чином, Р· РїСЂРѕР±Р»РµРјРѕСЋ безпосереднього перетворення теплової енергії РІ РµР»РµРєС‚ричну Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ термоемісійних перетворювачів. Цей напрям Р±СѓРІ закладений Сѓ 1939—40 СЂСЂ. РїСЂРё дослідженні РґСѓРіРѕРІРѕРіРѕ СЂРѕР·СЂСЏРґСѓ РІ РїР°СЂР°С… цезію та РїРѕРЅРѕРІР»РµРЅРёР№ РІ 50-ті СЂСЂ., що СЃРїСЂРёСЏР»Рѕ встановленню РЅРёР·РєРё фізичних принципів, СЏРєС– лежать РІ РѕСЃРЅРѕРІС– термоемісійного методу перетворення енергії, С– значною РјС–СЂРѕСЋ сприяло впровадженню термоемісійних перетворювачів Сѓ РїСЂР°РєС‚РёРєСѓ.

Вивчення фізики низькотемпературної плазми включає дослідження Р· РЅР°РґРІРёСЃРѕРєРѕС‡Р°СЃС‚отних властивостей плазми, зокрема, РїРѕРІ’язаних С–Р· взаємодією електронних пучків Р· РїР»Р°Р·РјРѕСЋ, СЂРѕР·СЂРѕР±РєРѕСЋ РќР’Р§-методів діагностики плазми та РІР·Р°С”модією радіохвиль Р· РїР»Р°Р·РјРѕРІРёРјРё утвореннями Сѓ РІРµСЂС…РЅС–Р№ атмосфері С– РєРѕСЃРјРѕСЃС–; експериментальні дослідження газових СЂРѕР·СЂСЏРґС–РІ, зокрема, Р· РјРµС‚РѕСЋ С—С… Р·Р°СЃС‚осування РІ РїР»Р°Р·РјРѕС…С–РјС–С— та СЃСѓС‡Р°СЃРЅРёС… енергоефективних технологіях, Р° С‚акож комплексні дослідження СЂС–Р·РЅРёС… типів РґСѓРіРѕРІРѕРіРѕ СЂРѕР·СЂСЏРґСѓ РІ С–нтересах електротехнічних застосувань та РµР»РµРєС‚розварювання; чисельне моделювання запорошеної плазми для керованого термоядерного синтезу та С‚ехнологічних застосувань Сѓ СЃСѓС‡Р°СЃРЅС–Р№ електроніці.

Р—Р° СЂРµР·СѓР»СЊС‚атами виконаних наукових досліджень опубліковано 14 РјРѕРЅРѕРіСЂР°С„С–Р№.

Члени університетської школи фізичної електроніки захистили понад 40 РєР°РЅРґРёРґР°С‚СЃСЊРєРёС… С– 9 РґРѕРєС‚РѕСЂСЃСЊРєРёС… дисертацій (Находкін Рњ. Р“., Левитський  РЎ. Рњ., Городецький  Р”. Рћ., РџС–РєСѓСЃ Р“. РЇ., Кувшинський  Рњ. Р“., Чутов  Р®. Р†., РђРЅС–СЃС–РјРѕРІ Р†. Рћ., Жовтянський  Р’. Рђ., Черняк  Р’. РЇ.). Шість фахівців стали Лауреатами державних премій України Сѓ РіР°Р»СѓР·С– науки С– техніки (Находкін Рњ. Р“. та РљСѓРІС€РёРЅСЃСЊРєРёР№ Рњ. Р“. — двічі, Нємцев Р’. Рђ., Городецький  Р”. Рћ., Мельник  Рџ. Р’., Р’РѕСЃРєРѕР±РѕР№РЅС–РєРѕРІ Рћ. Рњ.). Керівником наукової школи СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– С” Находкін Рњ. Р“.

Університетська наукова школа фізики напівпровідників С” також частиною РєРёС—РІСЃСЊРєРѕС— школи, СЏРєР° виникла наприкінці 40-С… СЂРѕРєС–РІ РїС–Рґ керівництвом акад. РђРќ РЈР РЎР , РїСЂРѕС„. Лашкарьова  Р’. Р„. Її діяльність розпочалася після організації першої РІ Р Р°РґСЏРЅСЃСЊРєРѕРјСѓ РЎРѕСЋР·С– кафедри фізики напівпровідників 1952 СЂРѕРєСѓ.

РќР° СЃС‚ановлення університетської школи фізики напівпровідників великий вплив мало створення 1954 СЂРѕРєСѓ РЅР°СѓРєРѕРІРѕС— лабораторії, РѕСЃРЅРѕРІРЅРёРј напрямом діяльності СЏРєРѕС— РІ РїРµСЂС€С– СЂРѕРєРё існування були СЂРѕР·СЂРѕР±РєР° та РґРѕСЃР»С–дження РќР’Р§-РґС–РѕРґС–РІ. Засновником С– науковим керівником лабораторії Р±СѓРІ Лашкарьов  Р’. Р„. 1961 СЂРѕРєСѓ РІРёР№С€Р»Рё постанови РїСЂРѕ створення ПНДЛ напівпровідників, Р° 1964 СЂРѕРєСѓ С—С— реорганізували Сѓ РїСЂРѕР±Р»РµРјРЅСѓ лабораторію фізики та С‚ехніки напівпровідників, що РјР°Р»Р° відділи напівпровідникових РќР’Р§-приладів С– фотоелектричних приладів.

Наукові дослідження, що С…арактеризують напрями роботи школи фізики напівпровідників, включають теоретичні та РµРєСЃРїРµСЂРёРјРµРЅС‚альні вивчення Р·РѕРЅРЅРѕС— структури напівпровідників, енергетичних С– рекомбінаційних характеристик домішкових С– власних дефектів кристалічної ґратки та С—С… РІР·Р°С”РјРѕРґС–СЋ; кінетичних СЏРІРёС‰ Сѓ РЅР°РїС–РІРїСЂРѕРІС–РґРЅРёРєРѕРІС–Р№ плазмі; законів дрейфу; дифузії С– рекомбінації нерівноважних РЅРѕСЃС–С—РІ Сѓ РІР°СЂРёР·РѕРЅРЅРёС… структурах.

РџСЂРё дослідженні фізичних властивостей твердих розчинів РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– сполук Рђ3Р’5-Рђ2Р’6 РїРѕРєР°Р·Р°РЅР° можливість значної Р·РјС–РЅРё параметрів кристалічної ґратки та РµРЅРµСЂРіРµС‚ичного спектра електронів твердих розчинів шляхом РїРѕРґРІС–Р№РЅРѕРіРѕ легування. Виявлено РЅРѕРІРёР№ тип дрейфу електронно-РґС–СЂРєРѕРІРѕС— плазми РІ РЅР°РїС–РІРїСЂРѕРІС–РґРЅРёРєСѓ, СЏРєРёР№ зумовлено градієнтом рухливостей РЅРѕСЃС–С—РІ заряду, Р° С‚акож термічний градієнтно-РґС–СЂРєРѕРІРёР№ домен, що РІРёРЅРёРєР°С” РїСЂРё неоднорідному джоулевому СЂРѕР·С–РіСЂС–РІС– зразка; РїС–РЅС‡-ефект РІ GРµ, Р° С‚акож індуктивний імпеданс ударно-іонізованої плазми РІ InSb. Розвинуто теорію та Р·Р°РїСЂРѕРїРѕРЅРѕРІР°РЅРѕ метод дослідження напівпровідників С– діелектриків шляхом вимірювання холівського струму.

Теоретично передбачено та РµРєСЃРїРµСЂРёРјРµРЅС‚ально досліджено СЂСЏРґ РЅРѕРІРёС… ефектів, РїРѕРІ’язаних С–Р· власнодефектною провідністю С– рівноважною самокомпенсацією провідності РІ РЅР°РїС–впровідниках, процеси утворення Р№ РїРѕРІРµРґС–РЅРєРё радіаційних С– лазерних дефектів Сѓ РЅРёС….

РџСЂРё дослідженні нерівноважної провідності РІ РЅР°РїС–РІРїСЂРѕРІС–РґРЅРёРєСѓ Р· РѕРґРЅРѕС‡Р°СЃРЅРѕСЋ дією РЅР° РЅСЊРѕРіРѕ постійного магнітного поля С– резонансного РќР’Р§-випромінювання встановлена РїСЂРёСЂРѕРґР° СЃРїС–РЅ-залежного механізму електронних переходів Сѓ Р·Р°Р±РѕСЂРѕРЅРµРЅС–Р№ Р·РѕРЅС– кремнію. Передбачені Р№ Р·РЅР°Р№РґРµРЅС– ефекти СЃРїС–РЅ-залежного переносу струму РІ РЅР°РїС–впровідниках С– напівпровідникових структурах. Дослідження СЃРїС–РЅ-залежної рекомбінації дали можливість розширити фундаментальні уявлення РїСЂРѕ специфіку рекомбінації РІ С‚вердому тілі С–Р· складним спектром локалізованих станів. Побудовано квантову теорію СЃРїС–РЅ-залежної рекомбінації Сѓ С€РёСЂРѕРєРѕРјСѓ діапазоні магнітних полів, проведено унікальні експериментальні дослідження Сѓ СЃР»Р°Р±РєРёС… магнітних полях.

Протягом багатьох СЂРѕРєС–РІ проводились дослідження фізичних РѕСЃРЅРѕРІ роботи та Р·Р°СЃС‚осуванням контактних багатошарових структур С–, насамперед, контакту метал-напівпровідник Р· Р±Р°СЂ’єром Шотткі. РЈ СЂРµР·СѓР»СЊС‚аті досліджень теоретично та РµРєСЃРїРµСЂРёРјРµРЅС‚ально обґрунтована фізична модель реального контакту, РІ СЏРєС–Р№ було враховано РїСЂРѕРјС–Р¶РѕРє РјС–Р¶ металом С– напівпровідником та РїРѕРІРµСЂС…неві стани РІ РєРѕРЅС‚акті. РќР° Р±Р°Р·С– цієї моделі розвинута теорія реальних контактів Сѓ РЅР°Р±Р»РёР¶РµРЅРЅСЏС… СЏРє РґС–РѕРґРЅРѕС—, так С– дифузійної теорії. Передбачено СЂСЏРґ РЅРѕРІРёС… фізичних ефектів, серед СЏРєРёС… Р·РјС–РЅР° вольтамперних характеристик Р· С‡Р°СЃС‚отою, слабка залежність ємності РІС–Рґ напруги, індуктивний характер реактивної складової РїРѕРІРЅРѕРіРѕ РѕРїРѕСЂСѓ, тощо.

РќР° С†С–Р№ РѕСЃРЅРѕРІС– передбачено РЅРѕРІС– ефекти: виникнення РІС–Рґ’ємної диференційної ємності контакту РїСЂРё струмовому порушенні функції розподілу РЅРѕСЃС–С—РІ заряду; РІС–Рґ’ємного диференційного РѕРїРѕСЂСѓ та С‚емпературної стабілізації струму РїСЂРё тунельно-резонансному проходженні струму; формування керованих хвиль зарядової густини тощо. РљСЂС–Рј того, розроблені РЅРѕРІС– методики дослідження параметрів властивостей напівпровідників С– напівпровідникових структур; сформульовані принципи визначення Р№ РїСЂРѕРіРЅРѕР·СѓРІР°РЅРЅСЏ електрофізичних параметрів контактних структур, що РїСЂР°С†СЋСЋС‚СЊ Сѓ Р·Р°РґР°РЅРёС… умовах.

Для вивчення поверхневих властивостей деяких напівпровідників застосовано комплекс методів, зокрема, відкрито метод люмінесцентного ефекту поля, метод струму Холла.

Проведені наукові дослідження узагальнені РІ 22-С… РјРѕРЅРѕРіСЂР°С„С–СЏС….

Члени університетської школи фізики напівпровідників захистили понад 50 РєР°РЅРґРёРґР°С‚СЃСЊРєРёС… С– 13 РґРѕРєС‚РѕСЂСЃСЊРєРёС… дисертацій (Стріха Р’. Р†., Добровольський  Р’. Рњ., Пека  Р“. Рџ., Бродовий  Р’. Рђ., Холодар  Р“. Рђ., Р’РѕСЂРѕР±Р№РѕРІ  Р®. Р’., Третяк  Рћ. Р’., Шека  Р”. Р†., Жаркіх Р®. РЎ., Бузаньова Р„. Р’., Ільченко Р’. Р’., Скришевський  Р’. Рђ., Кузнєцов Р“. Р’.). Серед вихованців школи 21 Р»Р°СѓСЂРµР°С‚ державних премій РЎР РЎР  та РЈР РЎР , понад 20 Р°РєР°РґРµРјС–РєС–РІ С– член-кореспондентів РќРђРќ України С‚Р° С–нших академій. Звання Лауреатів державних премій України РІ РіР°Р»СѓР·С– науки С– техніки отримали 7 РІС‡РµРЅРёС… факультету (Стріха Р’. Р†., Добровольський  Р’. Рњ. — двічі, Павлюк  РЎ. Рџ., Холодар  Р“. Рђ., Шека  Р”. Р†., Пека  Р“. Рџ., Третяк  Рћ. Р’.). Керівником наукової школи фізики напівпровідників СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– С” Третяк  Рћ. Р’.

Наукова школа Р· РєРІР°РЅС‚РѕРІРѕС— радіофізики та С„ункціональної електроніки виникла РІ 50-ті СЂРѕРєРё одночасно Р·С– створенням радіофізичного факультету. Її засновником С” Дерюгін Р†. Рђ., РѕРґРёРЅ Р· РѕСЂРіР°РЅС–заторів С– перших керівників факультету.

Напрями роботи школи РїРѕРІ’язані Р· РґРѕСЃР»С–дженням взаємодії РќР’Р§-випромінювання Р· РјР°РіРЅС–тновпорядкованими кристалами та РѕРїС‚ичного випромінювання Р· РµР»РµРєС‚СЂРѕ-, акусто- С– магнітновпорядкованими середовищами.

Чимало наукових СЂРѕР·СЂРѕР±РѕРє школи мають світове значення. Зокрема, теоретично обґрунтовано та РµРєСЃРїРµСЂРёРјРµРЅС‚ально підтверджено ефект взаємодї СЃРїС–РЅРѕРІРёС… хвиль Р· РїР°СЂР°РјР°РіРЅС–тним кристалом С– запропоновано мазер Р±С–жучої хвилі РЅРѕРІРѕРіРѕ типу. Розроблений метод емісійної спектроскопії дав можливість вперше вивчити власне та РІРёРјСѓС€РµРЅРµ електромагнітне випромінювання СЃРїС–РЅРѕРІРѕС— системи магнетиків. Подальший розвиток досліджень СЃРїСЂРёСЏРІ створенню РЅРѕРІРѕРіРѕ напряму радіофізики — СЃРїС–РЅ-хвильової електроніки, що Т‘рунтується РЅР° РµР»РµРєС‚родинаміці анізотропних неоднорідних багатошарових структур С– технології феритових плівок. Для вивчення РІСЃС–С… РѕСЃРЅРѕРІРЅРёС… параметрів анізотропних феритових плівок створено РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅСѓ теорію та СЂРѕР·СЂРѕР±Р»РµРЅРѕ оригінальну експериментальну методику радіоспектроскопії магнітостатичних СЃРїС–РЅРѕРІРёС… хвиль. Запропоновано та РІРёРїСЂРѕР±СѓРІР°РЅРѕ РЅРёР·РєСѓ оригінальних приладів для РѕР±СЂРѕР±РєРё РќР’Р§-сигналів: фільтрів, мультиплексорів, ліній затримки, тощо.

Розроблено сучасні лазерні скануючі РјС–РєСЂРѕСЃРєРѕРїРё для отримання тривимірної інформації РїСЂРѕ досліджувані РѕР±’єкти. Вперше Сѓ СЃРІС–ті розроблено трипроменевий лазерний диференційно-фазовий скануючий РјС–РєСЂРѕСЃРєРѕРї, Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ СЏРєРѕРіРѕ РјРѕР¶РЅР° отримувати інформацію РїСЂРѕ рельєф поверхні Р· С‚очністю РґРѕ РѕРґРЅРѕРіРѕ нанометра. Створено сучасні РєРѕРјРї’ютерні системи для керування акустооптичними приладами, завдяки чому вдалося розробити лазерні проектори для відтворення інформації РЅР° РІРµР»РёРєРёС… екранах; створено прецизійний вимірювач сильних постійних струмів; оригінальні оптоелектронні елементи: канальні електрооптичні модулятори світла мікрохвильового діапазону РЅР° Р·РІ’язаних хвильоводах та РјР°РіРЅС–тооптичні ізолятори; магнітооптичні брегівські РєРѕРјС–СЂРєРё; розроблено універсальний оптичний спектрометр С–Р· рекордною роздільною здатністю.

Розроблено РЅРѕРІС– феромагнітні матеріали Р· РїС–двищеним значенням РїРѕСЂРѕРіР° нестабільності, СЏРєС– стали РѕСЃРЅРѕРІРѕСЋ для створення приладів РќР’Р§ РІРёСЃРѕРєРѕРіРѕ СЂС–РІРЅСЏ потужності. Створено перетворювачі триміліметрового діапазону хвиль Р· РїС–двищеною селективністю РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– діелектричних хвильоводів С– резонаторів; РЅР° Р±Р°Р·С– плівок високотемпературних напівпровідників створено приймальний пристрій восьмиміліметрового діапазону РґРѕРІР¶РёРЅ хвиль.

Розроблено та Р°РїСЂРѕР±РѕРІР°РЅРѕ Сѓ РєР»С–нічних випробуваннях СЃРїРѕСЃС–Р± поліхромної реконструкції магніторезонансних зображень. Розроблено РЅРѕРІРёР№ СЃРїРѕСЃС–Р± ультразвукової діагностики паренхіматозних органів, СЏРєРёР№ впроваджено РІ СѓРєСЂР°С—РЅСЃСЊРєРѕРјСѓ національному центрі радіаційної медицини РђРњРќ України.

Створено та Р°РїСЂРѕР±РѕРІР°РЅРѕ алгоритм РѕР±СЂРѕР±РєРё інтроскопічних зображень С– РєРѕРјРї’ютерного планування лікування захворювань головного РјРѕР·РєСѓ та С‰РёС‚РѕРІРёРґРЅРѕС— залози.

Р—Р° СЂРµР·СѓР»СЊС‚атами цих досліджень опубліковано 9 РјРѕРЅРѕРіСЂР°С„С–Р№.

Члени школи радіофізики С– функціональної електроніки захистили більше 50 РєР°РЅРґРёРґР°С‚СЃСЊРєРёС… С– 10 РґРѕРєС‚РѕСЂСЃСЊРєРёС… дисертацій (Дерюгін Р†. Рђ., РўСЂРѕРЅСЊРєРѕ  Р’. Р”., Воронцов  Р’. Р†., Соломко  Рђ. Рћ., Данилов  Р’. Р’., Ляшенко  Рњ. Р†., Мелков  Р“. Рђ., Висоцький  Р’. Р†., Зависляк Р†. Р’., Серга  Рћ. Рћ.). РўСЂРѕС” вчених школи удостоєні звання лауреатів державних премій РЎР РЎР  — Дерюгін Р†. Рђ., Данилов  Р’. Р’., Ляшенко  Рњ. Р†. Керівниками цієї наукової школи СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– С” Мелков  Р“. Рђ. та Р”анилов Р’. Р’.

Наукову школу Р· РЅРµР»С–РЅС–Р№РЅРѕС— оптики започаткували роботи чл.-РєРѕСЂ. РђРќ РЈР РЎР , РїСЂРѕС„. Конділенка Р†. Р†. РІ 1940-РІС– СЂСЂ. РЅР° С„ізичному факультеті. 1963 СЂРѕРєСѓ, коли Конділенко Р†. Р†. та Р№РѕРіРѕ учні стали співробітниками радіофізичного факультету С– було створено кафедру молекулярної С– радіоспектроскопії, розвиток школи отримав потужний імпульс. 1972 СЂРѕРєСѓ, Сѓ Р·РІ’СЏР·РєСѓ Р· РїРѕС‚ребами часу С– значними науковими успіхами РІ РіР°Р»СѓР·С– нелінійних оптичних процесів, ця РєР°С„едра була перетворена РІ РєР°С„едру нелінійної оптики.

Творчий колектив школи успішно виконав масштабний цикл фундаментальних досліджень Р· РІРёР·РЅР°С‡РµРЅРЅСЏ РїСЂРёСЂРѕРґРё діелектричних С– електрооптичних властивостей кристалів та РґРёС„СѓР·С–Р№РЅРёС… мікрохвильоводів світла, Р·’ясуванні механізмів лінійного електрооптичного ефекту, дослідженні РїСЂРѕСЏРІСѓ внутрішньо- та РјС–жмолекулярної взаємодії РІ рідинах, впливу ексітонних станів РЅР° СЃРїРµРєС‚СЂРё спонтанного комбінаційного розсіювання, закономірностей формування вимушеного та С–нверсного комбінаційного розсіювання, особливостей взаємодії фононів РІС–Рґ Р±СѓРґРѕРІРё кристалу, СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё та РІРґРѕСЃРєРѕРЅР°Р»РµРЅРЅСЏ електрооптичних методів просторового С– спектрального управління енергетичних, часових С– спектральних характеристик випромінювання складних оптичних квантових генераторів, СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё та СЃС‚ворення діючих макетів комбінаційних лідарів.

Розвиток теорії нелінійних поляризацій дав можливість визначити фізичні закономірності вимушеного С– спонтанного комбінаційного розсіювання світла РЅР° РѕР±’ємних С– поверхневих поляритонах С– фононах Сѓ РєСЂРёСЃС‚алах. Розроблено статистичний метод спектральної теорії помноження С– змішування оптичних частот, вивчено СЂСЏРґ фізичних закономірностей детектування інфрачервоного випромінювання Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ Р№РѕРіРѕ параметричного перетворення Р· РїС–двищенням частоти.

Застосування цих теоретичних досліджень Сѓ РїРѕС”днанні Р· РјРµС‚РѕРґРёРєРѕСЋ спектроскопії комбінаційного розсіювання світла сприяло створенню РЅРѕРІРѕРіРѕ ефективного напряму лазерної спектроскопії — інфрачервоної люмінесценції. Розроблено методику розрахунку С– чисельно досліджено конкретні фізичні закономірності нелінійно-оптичного перетворення частот всередині лазерного резонатора.

Проведено цикл досліджень структури хвильового фронту РїСЂРё вимушеному розсіюванні, Р° С‚акож встановлено, що РїСЂРё вимушеному температурному розсіюванні РїС–Рґ кутом хвильовий фронт спряжено Р· С…вильовим фронтом збуджуваної хвилі. Завдяки цьому запропоновано РЅРѕРІРёР№ тип модулятора добротності лазерного резонатора — адаптивний модулятор добротності. Вивчено закономірності корекції хвильового фронту РїСЂРё Р№РѕРіРѕ оберненні Сѓ РІРѕР»РѕРєРѕРЅРЅРёС… світловодах РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– нелінійно-оптичних СЏРІРёС‰. Встановлено характер взаємодії імпульсів (трансформацію С—С… параметрів) Р· РѕРїС‚ичними хвилеводами. Досліджено особливості відновлення просторової С– поляризаційної структури випромінювання, СЏРєРµ пройшло багатомодовий волоконний хвилевід.

РџСЂРё дослідженні Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ інфрачервоної спектроскопії були отримані унікальні кількісні дані Р· Р°Р±СЃРѕСЂР±С†С–С— С– дисперсії показника заломлення, температурної поведінки СЂСЏРґСѓ СЂС–РґРёРЅ, молекулярних та С–РѕРЅРЅРѕ-ковалентних кристалів, проведені широкі дослідження класичних коливальних спектрів домішкових молекулярних С–РѕРЅС–РІ Сѓ СЂС–Р·РЅРёС… лужно-галоїдних кристалічних матрицях, визначена Р±СѓРґРѕРІР° ближнього оточення та С—С— вплив РЅР° СЂРµР·РѕРЅР°РЅСЃРЅРµ розщеплення коливальних СЂС–РІРЅС–РІ молекулярних утворень.

Результати досліджень узагальнено Сѓ 6-ти монографіях.

Члени наукової школи захистили понад 30 кандидатських та 12 докторських дисертацій (Конділенко Р†. Р†., Стрижевський  Р’. Р›., Цященко  Р®. Рџ., РћР±СѓС…РѕРІСЃСЊРєРёР№  Р’. Р’., Коротков  Рџ. Рђ., Чепілко Рњ. Р†., Григорук  Р’. Р†., Говорун  Р”. Рњ., Данчук  Р’. Р”., Литвинов  Р“. РЎ., Овечко  Р’. РЎ., Суходольський  Рђ. Р’.). Двоє Р· РЅРёС… — Григорук  Р’. Р†. С– Коротков  Рџ. Рђ. — удостоєні звання лауреатів Державної премії України РІ РіР°Р»СѓР·С– науки С– техніки.

Радіофізичний факультет сьогодні

Закладена РїСЂРё створенні факультету програма розвитку успішно виконується С– РІ СЃСѓС‡Р°СЃРЅРёС… умовах. Це СЃРїСЂР°РІРµРґР»РёРІРѕ для РІСЃС–С… напрямків роботи колективу: навчального, наукового, методологічного, РІРёС…РѕРІРЅРѕРіРѕ. Так, Р·Р° СЂРѕРєРё існування факультету Р№РѕРіРѕ викладачі та СЃРїС–вробітники захистили понад 300 РєР°РЅРґРёРґР°С‚СЃСЊРєРёС… та 60 РґРѕРєС‚РѕСЂСЃСЊРєРёС… дисертацій, опублікували Р±С–льше 7000 СЃС‚атей, 70 РјРѕРЅРѕРіСЂР°С„С–Р№, 110 РЅР°РІС‡Р°Р»СЊРЅРёС… РїРѕСЃС–Р±РЅРёРєС–РІ та РїС–дручників, отримали майже 500 Р°РІС‚РѕСЂСЃСЊРєРёС… свідоцтв РЅР° РІРёРЅР°С…РѕРґРё.

Наукові досягнення 23-С… учених факультету відзначені державними преміями України та РЎР РЎР  РІ РіР°Р»СѓР·С– науки С– техніки: Бар’яхтар  Р’. Р“. (тричі), Р’РѕСЃРєРѕР±РѕР№РЅС–РєРѕРІ Рћ. Рњ., Гай  РЇ. Р“., Городецький  Р”. Рћ., Григорук  Р’. Р†., Данилов  Р’. Р’. (РЎР РЎР ), Дерюгін Р†. Рђ. (РЎР РЎР ), Добровольський  Р’. Рњ. (двічі), Коротков  Рџ. Рђ., Кувшинський  Рњ. Р“. (двічі), Калайда  Рћ. Р¤., Литовченко  Р’. Р“., Ляшенко  Рњ. Р†. (РЎР РЎР ), Мельник  Рџ. Р’., Находкін Рњ. Р“. (двічі), Наумовець  Рђ. Р“. (РЎР РЎР  та РЈРєСЂР°С—РЅРё), Немцев  Р’. Рџ., Пека  Р“. Рџ., Павлюк  РЎ. Рџ., Стріха Р’. Р†., Третяк  Рћ. Р’., Холодар  Р“. Рђ., Шека  Р”. Р†.

Лауреатами Премії Ради Міністрів РЎР РЎР  стали Малютенко  Р’. Рљ. та РџРѕРіРѕСЂС–лий РЎ. Р”., іменних Премій РќРђРќ України — Бар’яхтар Р’. Р“. (тричі), Білоколос Р„. Р”., Добровольський  Р’. Рњ., Коблянський  Р®. Р’., Мелков  Р“. Рђ., Литовченко  Р’. Р“., Стрижевський  Р’. Р›., Шека  Р”. Р”., звання «Р—аслужений РґС–СЏС‡ науки С– техніки» отримали Бар’яхтар Р’. Р“., Білоколос Р„. Р”., Лисенко  Р’. РЎ., Литовченко  Р’. Р“., Мелков  Р“. Рђ., Находкін Рњ. Р“., Наумовець  Рђ. Р“., Сальков  Р•. Рђ., Третяк  Рћ. Р’.

Великим С” СЃРїРёСЃРѕРє РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ факультету, СЏРєС– отримали Державну премію РЎР РЎР , РЈР РЎР , України РІ РіР°Р»СѓР·С– науки С– техніки Р·Р° СЂРѕР±РѕС‚Рё, виконані РІ С–нших організаціях: Бугай  Рћ. Рђ., Гвоздецький  Р’. РЎ., Добролеж  РЎ. Рћ., Калмановський  Р’. Р“., Кравченко  Р’. Р™., Корчевой  Р®. Рџ., РљРѕС‚  Рџ. Рћ., Лісітченко Р’. Р’., Литовченко  Р’. Р“., Ляшенко  Р›. Р’., Малютенко  Р’. Рљ., Ораєвський Р’. Рњ., Петров  Р›. Рђ., Погорілий Рђ. Рњ., Ракітін РЎ. Рџ., Романюк  Р›. Р†., Снітко Рћ. Р’., РЎРјРѕРІР¶  Рђ. Рљ., РЎРѕСЃРєС–РЅ Рњ. РЎ., РўС…РѕСЂРёРє  Р®. Р’., Топчій Р”. Р“., Чайка  Р“. Р„., Шевчук  Рћ. Р‘., Шейкман  Рњ. Рљ.

Дійсними членами Національної Академії наук України обрано РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ, викладачів та СЃРїС–вробітників факультету Бар’яхтара Р’. Р“., Бродина  Рњ. РЎ. (Лауреат Ленінської Премії), Давидова  Рћ. РЎ., Загороднього  Рђ. Р“., Костюка  Рџ. Р“., Корчевого  Р®. Рџ., Лашкарьова  Р’. Р„., Лисицю  Рњ. Рџ., Магуру Р†. РЎ., Наумовця  Рђ. Р“., Находкіна Рњ. Р“., Ситенка  Рћ. Р“., Ситька  Рћ. Р’., РЇРєРѕРІРєС–РЅР° Рђ. Рћ., Р° С‡Р»РµРЅ-кореспонтентами цієї Академії — Бублика  Р‘. Рњ., Говоруна  Р”. Рњ., Конділенка Р†. Р†., Кривоглаза  Рњ. Рћ., Лисенка  Р’. РЎ., Литовченка  Р’. Р“., Моргуліса Рќ. Р”., Назаренка  Рћ. Рљ., Нестеренка  Р‘. Рћ., Одулова  РЎ. Р“., Погорілого Рђ. Рњ., Птушинського  Р®. Р“., Рябченка  РЎ. Рњ., Сагача  Р’. Р¤., Солошенка Р†. Рћ., РЎРѕСЃРєС–РЅР° Рњ. РЎ., Шейнкмана  Рњ. Рљ., Шпака  Рњ. Рў. Дійсним членом Національної Академії Педагогічних наук України С” Третяк  Рћ. Р’.

Звання «Р—аслужений професор РљРёС—РІСЃСЊРєРѕРіРѕ національного університету імені Тараса Шевченка» удостоєні Городецький  Р”. Рћ., Находкін Рњ. Р“., Левитський  РЎ. Рњ., Р° Р›Р°СѓСЂРµР°С‚ами премії імені Тараса Шевченка нашого університету стали Григорук  Р’. Р†., Данилов  Р’. Р’., Зависляк Р†. Р’., Кільчицька РЎ. РЎ., Коротков  Рџ. Рђ., Кривошея  РЎ. Рђ., Мелков  Р“. Рђ., Мусатенко  Р®. Р’., Нечипорук  Рћ. Р®., Савенков  РЎ. Рњ.

Вчені факультету традиційно підтримують тісні наукові Р·РІ’СЏР·РєРё Р· РІС‡РµРЅРёРјРё РќРђРќ України, РїС–дприємствами, що РїСЂР°С†СЋСЋС‚СЊ РІ РіР°Р»СѓР·С– радіофізики С– електроніки. Це РґР°Р»Рѕ можливість залучати кошти С– технічні можливості промислових підприємств для розвитку наукової С– навчальної бази факультету. Наприклад, Сѓ 1986—92 СЂСЂ. С„акультет щорічно отримував РґРѕ 5-ти РјР»РЅ. РєСЂР±. Р·Р° СЂР°С…СѓРЅРѕРє виконання РіРѕСЃРїРґРѕРіРѕРІС–СЂРЅРёС… СЂРѕР±С–С‚, що РґРѕР·РІРѕР»СЏР»Рѕ підтримувати науково-технічну базу лабораторій РЅР° СЃРІС–товому СЂС–РІРЅС–. Р’ РѕСЃС‚анній час бюджетне С– РіРѕСЃРїРґРѕРіРѕРІС–СЂРЅРµ фінансування Р· РІСЂР°С…уванням грантів Р· РЅР°СѓРєРѕРІРѕС— тематики (РЈРќРўР¦, CRDF, INTAS, тощо) складає 3 РјР»РЅ. РіСЂРЅ. щорічно.

РќР° С„акультеті працює спеціалізована Рада С–Р· захисту докторських С– кандидатських дисертацій Р·Р° СЃРїРµС†С–альностями «Р Р°РґС–офізика», «Р¤С–Р·РёРєР° напівпровідників С– діелектриків», «Р¤С–Р·РёРєР° плазми».

Факультет постійно бере участь Сѓ РІРёСЃС‚авках, експонуючи результати СЃРІРѕС—С… СЂРѕР±С–С‚, та РІРёРіСЂР°С” престижні гранти. Наукові студентські роботи щорічно відзначаються преміями С– дипломами різноманітних РєРѕРЅРєСѓСЂСЃС–РІ.

Особливо плідним для факультету виявилось встановлення С– розвиток міжнародних наукових-навчальних Р·РІ’СЏР·РєС–РІ Р· РїСЂРѕРІС–РґРЅРёРјРё науково-освітянськими центрами РЎРЁРђ, Франції, Тайваню, Німеччини, Голландії, Великої Британії, Китаю та С–нших країн.Це РґРѕР·РІРѕР»СЏС” урізноманітнити форми навчання та РїСЂРѕРІРµРґРµРЅРЅСЏ наукових досліджень, організувати взаємообмін Сѓ РЅР°РІС‡Р°РЅРЅС–, стажуванні та РІРёРєР»Р°РґР°С†СЊРєС–Р№ роботі.

Радіофізичний факультет С” організатором Міжнародних наукових конференцій молодих вчених Р· РїСЂРёРєР»Р°РґРЅРѕС— фізики (Р· 2000-РіРѕ СЂ.) та Р· РµР»РµРєС‚СЂРѕРЅС–РєРё С– прикладної фізики (Р· 2005-РіРѕ СЂ.), РЅР° СЏРєРёС… С–Р· запрошеними лекціями виступають РїСЂРѕРІС–РґРЅС– українські та Р·Р°РєРѕСЂРґРѕРЅРЅС– вчені, Р° С‚акож роблять оригінальні РґРѕРїРѕРІС–РґС– фахівці Р· СЂС–Р·РЅРёС… країн світу РЅР° СЃРµРєС†С–Р№РЅРёС… засіданнях Р· С‚аких напрямків: лазери, оптика та РѕРїС‚оелектроніка, магнетизм та РЅР°РґРїСЂРѕРІС–дність, фізика поверхні нано- та РјС–кроелектроніка, фізика та РµР»РµРєС‚СЂРѕРЅС–РєР° напівпровідників С– діелектриків, фізичні методи та С–нформаційні технології РІ РјРµРґРёРєРѕ-біологічних дослідженнях, фізика плазми, інформаційні технології РІ РѕСЃРІС–ті та РЅР°СѓРєРѕРІРёС… дослідженнях, математичні проблеми прикладної фізики.

РЈ 2000-РјСѓ СЂРѕС†С– РЅР° СЂР°РґС–офізичному факультеті вперше було проведено фахові інтелектуальні змагання, СЏРєС– первісно отримали назву турніру молодих радіофізиків (Р·Р° Р·СЂР°Р·РєРѕРј РІС–РґРѕРјРёС… турнірів СЋРЅРёС… фізиків для школярів). Досвід проведення таких турнірів став РѕСЃРЅРѕРІРѕСЋ для організації Всеукраїнських студентських турнірів фізиків, СЏРєС– відбуваються Р· 2003-РіРѕ СЂРѕРєСѓ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ РЅР°РєР°Р·С–РІ Міністерства освіти С– науки України.Перші РґРІР° турніри були проведені РЅР° Р±Р°Р·С– Одеського університету. Останніми роками студентські турніри фізиків проводяться РЅР° Р±Р°Р·С– радіофізичного та С„ізичного факультетів нашого університету. Р’РѕРЅРё характеризуються стрімким зростанням кількості команд-учасників та С—С…РЅСЊРѕРіРѕ професійного СЂС–РІРЅСЏ. Останні турніри були відкритими — Сѓ РЅРёС… брали участь команди Р· Р РѕСЃС–С— С– Нідерландів. Приємно відзначити, що РєРѕРјР°РЅРґРё радіофізичного факультету РґРѕСЃС– були незмінними фіналістами турнірів та РґРІС–чі виборювали звання переможців.

РљРѕР¶РЅРѕРіРѕ навчального СЂРѕРєСѓ студентська армія першокурсників поповнюється абітурієнтами, СЏРєС– стали призерами Міжнародних та Р’сеукраїнських олімпіад Р· С„С–Р·РёРєРё, олімпіади Р· С„С–Р·РёРєРё, що РїСЂРѕРІРѕРґРёС‚СЊ радіофізичний факультет, Р° С‚акож радіо-РєРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ«Р—навці радіофізики»; серед першокурсників значну частину складають ті, хто закінчив школу С–Р· золотою чи СЃСЂС–Р±РЅРѕСЋ медаллю.

Значною подією РІ Р¶РёС‚ті колективу С” Днi факультету, СЏРєС– святкуються двічі РЅР° СЂС–Рє, С– історія СЏРєРёС… сягає понад три десятиріччя.7-РіРѕ С‚равня проводиться День Радіофізика, Р° РІ РїРµСЂС€Сѓ Рї’ятницю РіСЂСѓРґРЅСЏ — День Р—РёРјРѕРІРѕРіРѕ Протистояння. Програма цих фестивалів передбачає спортивні змагання РјС–Р¶ студентами та РІРёРєР»Р°РґР°С‡Р°РјРё, турнір молодих радіофізиків (професійне змагання майбутніх фахівців), парад гумористичних РІiтань студентів РІСЃС–С… РєСѓСЂСЃС–РІ (своєрідні театральні РјС–РЅС–-вистави), веселу прес-конференцію найулюбленіших та РЅР°Р№С€Р°РЅРѕРІР°РЅС–ших викладачів, аукціон подарунків та СЃСѓРІРµРЅС–СЂС–РІ СЃРїРѕРЅСЃРѕСЂС–РІ, «РєР°РїСѓСЃС‚СЏРЅРёРє» (СЂiзноманiтнi РєРѕРЅРєСѓСЂСЃРё та Р·Р°Р±Р°РІРё), дискотеки, Р° С‚акож центральний захід свята — прем’єра вистави факультетського театру; тема спектаклю спеціально добирається РґРѕ Р”РЅСЏ факультету, Р° С‚екст пишеться студентами та РІРёРєР»Р°РґР°С‡Р°РјРё Сѓ РІС–ршованій формі. Останніми роками РІ РїСЂРѕРіСЂР°РјС– святкувань була Р№ Р·Р°С…оплююча прогулянка РЅР° С‚рипалубному пароплаві РїРѕ Р”РЅС–РїСЂСѓ. РћРєСЂС–Рј цього, випускаються спеціальні значки, футболки та С–нші СЂiзноманiтнi сувеніри Р· С„акультетською символікою, приміщення РєРѕСЂРїСѓСЃСѓ факультету святково прикрашається, малюються веселі плакати, серед СЏРєРёС… — «РІРµР»РёРєРёР№» (СЂРѕР·РјС–СЂРѕРј 5 × 6 РјРµС‚СЂС–РІ).

РҐС–Рґ СЃРІСЏС‚ фіксується РЅР° РІС–деоапаратуру та Р·Р±РµСЂС–гається РІ РѕСЂРіРєРѕРјС–теті, Р° С–люстрований Р·РІС–С‚ вміщується РЅР° WEB сторінці радіофізичного факультету РІ РјРµСЂРµР¶С– Інтернет. Дні Радіофізика висвітлюються РІ РїСЂРµСЃС–, РЅР° СЂР°РґС–Рѕ та С‚елебаченні, Р° С‚акож широко підтримуються спонсорами Р· РєРѕР»РёС€РЅС–С… РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ факультету. Зокрема, кращі студенти 1-С…—4-С… РєСѓСЂСЃС–РІ нагороджуються іменними преміями Генерального СЃРїРѕРЅСЃРѕСЂР° — Акціонерного товариства «РћР±СЂС–Р№».

2003 СЂРѕРєСѓ РЅР° С„акультеті створено Благодійний фонд «Р Р°РґС–офізик» (Голова Правління, Президент фонду Нечипорук  Рћ. Р®., Голова Наглядової Ради фонду Григорук  Р’. Р†.). Мета діяльності Фонду — реалізація благодійних програм, проектів та РѕРєСЂРµРјРёС… акцій, спрямованих РЅР° РїС–дтримку ініціатив викладачів, співробітників, студентів та РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ радіофізичного факультету (головним чином — покращення технічної бази навчального процесу та РјР°С‚еріальна підтримка обдарованої молоді). Фонд РІР¶Рµ надав підтримку для реалізації цілої РЅРёР·РєРё видавничих проектів — виданні праць Міжнародних наукових заходів, що РІС–дбуваються РЅР° С„акультеті, друкування навчально-методичної літератури, Р° С‚акож організації Днів факультету, тощо.

Зазвичай гуртожиток для студента — РґСЂСѓРіР° РґРѕРјС–РІРєР°. Саме тому 1974 СЂРѕРєСѓ, Р·РіС–РґРЅРѕ постанови Ради міністрів України, РїСЂРё університеті було створено студентське містечко, РІ СЏРєРѕРјСѓ СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– проживає майже половина РІСЃС–С… студентів університету (понад 9 С‚РёСЃ. РѕСЃС–Р±). РћРєСЂС–Рј РѕСЃРЅРѕРІРЅРѕРіРѕ призначення, тут створено СѓРјРѕРІРё для надання послуг Р· С…арчування, медичного обслуговування, Р·РІ’СЏР·РєСѓ, перукарні, ремонту РѕРґСЏРіСѓ та РІР·СѓС‚тя, Р±С–бліотеки, копіювально-множувальні та РєРѕРјРї’ютерні класи, Інтернет, тощо.

Символічно, що РіСѓСЂС‚ожиток радіофізиків має номер 1 (раніш студенти факультету мешкали Сѓ РіСѓСЂС‚ожитках 7 (тепер 3) С‚Р° 12), СЏРє РІ Р°СЂРёС„метичному РїРѕСЂСЏРґРєСѓ, так С– фактичному стані речей. Неформальним підтвердженням цьому С” те С‰Рѕ, РІР¶Рµ багато СЂРѕРєС–РІ РїС–РґСЂСЏРґ саме Р№РѕРіРѕ виділяють для Р·Р№РѕРјРѕРє РїСЂРѕРІС–РґРЅРёРј телевізійним каналам для презентації СѓРјРѕРІ проживання та РґРѕР·РІС–лля студентів РІ РіСѓСЂС‚ожитках студмістечка.

Безпосередньо базовий гуртожиток факультету розташований Р·Р° Р°РґСЂРµСЃРѕСЋ: РІСѓР». Ломоносова,35, С‰Рѕ Р·Р° 10 хвилин С…РѕРґРё РІС–Рґ РєРѕСЂРїСѓСЃСѓ факультету. Це Рї’ятиповерхова будівля Р· 146-РјР° Р¶РёС‚ловими кімнатами. Р’С–РЅ С” будівлею блочного типу, кожен Р· Р¶РёС‚лових блоків С” окремою роздільною двохкімнатною квартирою Р· РЅРµРІРµР»РёРєРѕСЋ вітальнею та СЃР°РЅРІСѓР·Р»РѕРј; РІ РєС–мнаті площею 18 Рј2 РјРµС€РєР°С” 3 СЃС‚уденти, Р° РІ РєС–мнаті 12 Рј2 — 2 СЃС‚уденти.

Гуртожиток знаходиться серед зелених насаджень, Р№РѕРіРѕ 8 РїСЂРёРјС–щень виділено для санітарно-побутового призначення, РґРµ РјРѕР¶РЅР° зайнятися спортом РЅР° С‚ренажерах РІ СЃРїРѕСЂС‚РёРІРЅРѕРјСѓ залі, пограти РІ РЅР°СЃС‚ільний теніс або випрати, висушити особисті речі РІ СЃРїРµС†С–ально обладнаних кімнатах. Зауважимо також, що РјРµСЂРµР¶Сѓ Інтернет студенти-радіофізики самостійно облаштували РїРѕ РІСЃСЊРѕРјСѓ гуртожитку. РќР° РїРµСЂС€РѕРјСѓ поверсі Р· РѕРєСЂРµРјРёРјРё парадними входами розташовано комітет профспілок студентів університету та СЃС‚удентське кафе-їдальня, РґРµ СЃС‚уденти вдень можуть поїсти Р·Р° РїРѕРјС–СЂРЅРёРјРё цінами, Р° РІРІРµС‡РµСЂС– розважитися, наприклад, потанцювати РЅР° РјР°Р№РґР°РЅС‡РёРєСѓ для дискотек. Кафе стало улюбленим місцем для святкування невеличких РїРѕРґС–Р№ РЅРµ С‚ільки загальноуніверситетського масштабу (день студента, посвята першого РєСѓСЂСЃСѓ, загальнодержавні свята, тощо), Р° Р№ РѕСЃРѕР±РёСЃС‚РѕРіРѕ характеру — день народження, спортивні перемоги, вручення диплому. Р’ РіСѓСЂС‚ожитку щорічно проживає Р±С–льш РЅС–Р¶ чотириста студентів-радіофізиків. Місця закріплюються Р·Р° РјРµС€РєР°РЅС†СЏРјРё РЅР° РІРµСЃСЊ період навчання. Р’СЃС–Рј цим, РѕРєСЂС–Рј адміністрації гуртожитку, опікується С– студентська рада.

Незалежні експерти регулярно проводять оцінку того, СЏРєРµ місце Сѓ СЂРµР№С‚РёРЅРіСѓ займає РєРѕР¶РЅРёР№ Р· СѓРЅС–верситетів світу. Р—Р° РєСЂРёС‚ерій обираються результати РѕСЃРЅРѕРІРЅРѕС— — навчально-наукової діяльності вищого навчального закладу, досягнення Р№РѕРіРѕ РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ Сѓ СЂС–зноманітних галузях життя конкретної країни С‚Р° світу РІ С†С–лому. РљРёС—РІСЃСЊРєРёР№ національний університет імені Тараса Шевченка стабільно посідає Р·РіС–РґРЅРѕ цих оцінок 1-ше місце серед університетів України.Значний внесок РІ С†Рµ РІРёР·РЅР°РЅРЅСЏ Р·СЂРѕР±РёРІ колектив радіофізичного факультету — РѕРґРЅРѕРіРѕ Р· РїСЂРѕРІС–РґРЅРёС… факультетів РљРёС—РІСЃСЊРєРѕРіРѕ університету.

© 2007, Радіофізичний факультет Автори