Конділенко Іван Іванович

1919-93 рр., професор, декан, завідувач кафедри, член-кореспондент АН України

В 1936 р. як відмінник навчання без іспитів був зарахований на фізичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Переддипломну практику проходив у Ленінграді в Державному оптичному інституті під керівництвом акад. АН СРСР Тереніна О.М. У 1941 р. блискуче захистив дипломну роботу та одержав направлення до аспірантури. Проте корективи внесла Велика Вітчизняна війна – він був мобілізований і з листопада 1941 р. по травень 1945 р. був на її фронтах у лавах артилерійських підрозділів.

У 1945 р. його переводять до Головного артилерійського управління і тільки завдяки клопотанню Президента АН СРСР, академіка Вавілова С.І., який знав кілька наукових студентських робіт Конділенка І.І., він був демобілізований (армія не хотіла відпускати кваліфікованих спеціалістів) і в 1946 р. був зарахований до аспірантури фізичного факультету Київського університету.

В 1950 р. Він успішно захищає кандидатську дисертацію "Люминесценция и поглощение растворов солей таллия" (науковий керівник проф. Шишловський О.А.). З 1951 р. за рекомендацією академіка АН України Лашкарьова В.С. очолює кафедру експериментальної фізики, якою керував до 1963 р.

Прекрасні людські риси і велика наукова повага обумовлюють обрання Конділенка І.І. у 1963 р. деканом радіофізичного факультету, яким він прауював до 1972 р. Перші повідомлення, на той час закриті, відносно мазерів спонукали його створити в 1964 р. кафедру молекулярної та радіоспектроскопії. В 1965 р. на об'єднаному засіданні вчених рад Інституту фізики і напівпровідників він захистив докторську дисертацію "Вплив умов збудження і фізичного стану середовища на інтенсивність спектрів комбінаційного розсіювання світла", отримав ступінь доктора фізико-математичних наук і згодом звання професора. Наукові результати цієї роботи настільки були вагомими, що в 1967 р. Академія наук України обирає його член-кореспондентом.

Проводив широку навчально-організаційну роботу зі створення практикумів, проведення наукових семінарів, читає лекції, організовує міжнародні та союзні наукові конференції. Його лекції відзначалися широкою ерудицією, глибоким розумінням фізичних явищ, образною мовою, ентузіазмом лектора у викладанні складних питань. Він майстерно читав як загальні курси: "Оптика", "Атомна фізика", так і спецкурси "Спектри та будова багатоатомних молекул", "Сучасні проблеми аналітичної спектроскопії"; за його участю були створені практикуми: "Оптичний", "Атомний", "Техніка спектроскопії".

Під його керівництвом проведено широке коло досліджень у визначенні закономірностей властивостей комбінаційного розсіяння світла, а саме: частотної залежності інтенсивності ліній комбінаційного розсіювання для різних за формою коливань молекул, встановлено вплив відносного розташування частоти збуджуючого світла і електронних смуг поглинання речовини; досліджено вплив симетрії молекул, їх концентрації і температури середовища на закономірність інтенсивності комбінаційного розсіювання молекулярних коливань; визначено квантовий вихід ліній комбінаційного розсіювання; значний вклад вніс в дослідження властивостей вимушеного та оберненого комбінаційного розсіювання; значний внесок зробив у розвиток підвищення ефективності реєстрації слабких оптичних сигналів і створення джерел для збудження ліній комбінаційного розсіювання, що значно підвищило чутливість і точність кількісного аналізу методом комбінаційного розсіювання світла.

Сформував кілька великих напрямів у спектроскопії комбінаційного розсіювання, заклав і створив наукову школу, був засновником і активним організатором створення періодично діючих союзних і міжнародних конференцій з комбінаційного розсіяння світла. Він виростив тисячі спеціалістів, кілька десятків кандидатів і докторів наук. Його роботи широко відомі в науковому світі далеко за межами України. Конділенко І. І. співавтор більш ніж 260 наукових праць, монографії, серед яких: "Электрооптическая дефлекция света" (співавтори Гриб Б. М., Коротков П. А., Цященко Ю. П.- Київ: Техніка, 1980. - 208 с.) та двох навчальних посібників: "Введение в атомную спектроскопию" (співавтор Коротков П. А.- Київ: Вища школа, 1976. - 304 с.) і "Физика лазеров" (співавтори Коротков П. А., Хижняк А. І.- Київ: Вища школа, 1984. -232 с.).

Він завжди поєднував педагогічну, наукову і громадську діяльність: був Головою Правління товариства "Знання" УРСР в 1970-78 рр., депутатом Верховної Ради УРСР дев'ятого скликання, членом понад 25 Вчених та Координаційних рад, членом редколегії Української радянської енциклопедії.

За бойові заслуги у Великій Вітчизняній війні та визначні досягнення у науковій діяльності він нагороджений орденами "Червоної Зірки", "Великої Вітчизняної війни другого ступеня", медалями "За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", "За оборону Києва", "Знак Пошани", Почесною грамотою Верховної Ради Української РСР, медаллю ім. Вавілова, ще 7 медалями СРСР та багатьма почесними грамотами та ювілейними медалями Української РСР.