Київський національний університет імені Тараса Шевченка ρадіоφізичний φакультет

Мельник Павло Вікентійович

1932 р.н., професор, заступник декана Лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки

В 1955 р. закінчив радіофізичний факультет Київського університету ім.Т.Шевченка. В 1967 р. захистив кандидатську дисертацію “Исследование внешнего фотоэффекта, возбуждаемогомягкими рентгеновскими лучами и неупругого рассеяния електронов средних энергий” (науковий керівник – проф. Находкін. М.Г). Працював в університеті: 1954-55 рр. – лаборантом, 1955-57 рр.– завідуючим лабораторією, 1957-60 рр.– аспірантом, 1960-70 рр. – старшим науковим співробітником, 1970-72 рр. – старший викладач кафедри фізичної електроніки, 1972-98 рр. – доцентом кафедри кріогенної та мікроелектроніки. З 1998 р. – професор кафедри кріогенної та мікроелектроніки. В 1969-70 рр. стажувався у Швеції, в 1975 р. відряджувався на наукову роботу до США. Багато років був заступником декана радіофізичного факультету з наукової роботи.

Читав курси лекцій : “Електронна і іонна оптика”, “Фізична електроніка”, “Фізичні основи мікроелектроніки”, “Методи дослідження поверхні”, “Скануюча тунельна мікроскопія й спектроскопія”. Організував і веде практикуми з фізичної електроніки та фізичних основ мікроелектроніки.

Основні напрями наукової діяльності: взаємодія електронів середніх енергій і електромагнітного випромінювання з поверхнею твердого тіла; фізика поверхні; електронна спектроскопія.

Ним розроблено, створено і впроваджено комплекс апаратури та розвинуто сучасні методи досліджень поверхні твердого тіла (фотоелектронна спектроскопія, спектроскопія розсіяних електронів, скануюча тунельна мікроскопія й спектроскопія). Вперше встановив подібність явищ збудження оже-електронів квантами та первинними електронами. Встановив основні закономірності пружного і непружного розсіяння електронів середніх енергій у твердих тілах і показав інформативність диференціальних характеристик у дослідженні механізмів взаємодії з атомами твердого тіла. Мельник П.В. визначив переріз непружного розсіяння і вперше абсолютні значення перерізів пружного розсіяння атомами твердого тіла. Методами електронної спектроскопії і скануючої тунельної мікроскопії досліджено на атомному рівні механізми формування інтерфейсів кремній – чужорідні атоми (Bi,H, O2, Cu)

Серед його учнів 4 кандидати фізико-математичних наук.

Він є Лауреатом Державної премії України в галузі науки й техніки за 1988 р. Номінований на Соросівського доцента.

Опублікував понад 220 наукових праць і дві монографії “Атлас ионизационных спектров” под ред., д.ф.м.н. Находкіна М.Г.- К.: Вища школа. 1989. - 232с.; “Ионизационная спектроскопия” під ред. академ. Находкіна М.Г. - К.: Либідь. 1992. -212 с.

© 2007, Радіофізичний факультет Автори