Дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки? Університетська наука на четвертому році повномасштабної війни: про економіку, безпекові угоди, урожай та пропозиції ядерних розробок
В історичному червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка вперший день березня відбулися ХХІІ Академічні читання пам’яті визначного українського фізика, засновника і першого президента АН вищої школи України Віталія Стріхи (1931—1999). Виступи лунали не тільки з київської аудиторії, а й онлайн із Харкова, Запоріжжя, Сум, Львова і навіть із заокеанського Торонто, — адже українські учені працюють сьогодні скрізь. Інтерес до читань був зумовлений тим, що їх формат дозволяє ученим різних галузей знань почути одне одного і зрозуміти, як і чим живе українська університетська наука сьогодні. Ці читання відбувалися на початку вже четвертого року повномасштабної війни. Тому, відкриваючи їх, президент академії, відомий учений уцарині інформатики й системного аналізу Олександр Наконечний розпочав із хвилини мовчання в пам’ять про тих, хто загинув, захищаючи рідну землю від рашистської навали. Реаліям воєнного часу було присвячено й привітальне слово президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України 2001—2002 років Анатолія Кінаха. Намагаючись відповісти на запитання, що ж відбувається з державою, він наголосив, що у 2024-му зросла наша залежність від зовнішньої допомоги. Грінченко Віктор: "&В наш час посилюється й інша негативна тенденція: різко зростає роль антинауки, різних конспірологічних теорій тощо. Доходить до того, що в часи загального обману сміливістю стає просто говорити правду". На думку вченого, на сьогоднішню науку фатальн&о тиснуть не лише загальні бюрократизація і корупція, а й комерціалізація. Адже отримання нових знань і добування грошей — це все ж таки різні речі, які часто потребують цілком інших професійних умінь та навичок.
