Критика: Міжнародний огляд книжок та ідей. Вересень - Жовтень (число 9/10). - Київ, 2024
Анотація:
У збірнику «Бабин Яр: історія і пам’ять», підготованому за сприяння ініціятиви «Українсько-Єврейська Зустріч», ідеться про історію Голокосту в Києві, а також про комунікативну та культурну пам’ять про нього. Babyn Yar: History and Memory, Edited by Vladyslav Hrynevych and Paul Robert Magocsi, University of Toronto Press for the Chair of Ukrainian Studies University of Toronto, 2023, 455 pp. У збірнику «Бабин Яр: історія і пам’ять», підготованому за сприяння ініціятиви «Українсько-Єврейська Зустріч», ідеться про історію Голокосту в Києві, а також про комунікативну та культурну пам’ять про нього. За основу правило видання 2016 року (на нього «Критика» відгукувалася у ч. 1–2, 2017), опубліковане до сімдесят п’ятої річниці трагедії, а згодом істотно допрацьоване й доповнене. Збірник містить тринадцять розділів, що висвітлюють убивство київських євреїв у Бабиному Яру з декількох перспектив: хронологічної (як історичне явище), комеморативної (як місце пам’яті про історичне явище), культурологічної (як рефлексії в різних культурних та мистецьких практиках) і меморіяльної (особисті спогади). Об’єднання у спільному проєкті розмаїтих дослідницьких і персональних оптик уможливило детальну розповідь про місцевість, щільний опис подій, їх причин і наслідків т&а оприявнення у науковому й культурному дискурсах, зокрема у мітологемах і мистецтві. Серед авторів — дослідники з наукових та освітніх інституцій України, Канади, Нідерландів, США й Франції. Важлива частина видання — дві кольорові вкладки з візуальн&ими джерелами, що містять мапи, кадри документальних і художніх фільмів, пропаґандистські плакати, фотохроніку руїн Києва й розстрілів у Бабиному Яру, офіційні документи епохи, світлини учасників несанкціонованих та офіційних мітинґів, монументів, за&ходів із ушанування жертв, репродукції мистецьких творів про Бабин Яр. Видання розпочинається передмовою американського історика Нормана Наймарка і вступною статтею істориків-співредакторів: з українського боку це Владислав Гриневич, із канадського –& Павло-Роберт Маґочій. Професор Наймарк зазначає, що геноцид є частиною історії людства від найдавніших часів, а «новітня історія не здається захищенішою від геноциду, ніж давня». Проте серед інших геноцидів і масових злочинів Голокост вирізняється я&к «особливо диявольський приклад людського зла», а одним із найвідоміших його символів є Бабин Яр, «нищівний вплив якого найбільш відчутно серед українців, східноевропейських євреїв і їхніх нащадків». Наймарк із жалем констатує, що західні репрезента&ції пам’яті про Голокост залишаються здебільшого поверховими і нечіткими, коли йдеться про геноцид євреїв на Сході («абсолютна віддаленість і незнання про страждання та смерть українських євреїв у воєнний час»), і зауважує, що масові розстріли євреїв& у СССР викликали на Заході менший інтерес, аніж страти у газових камерах і крематоріях. На його думку, збірник є прикладом якісного видання, що сприятиме поглибленню уявлень про геноцид київських євреїв, оскільки містить не лише історичні знання про& перебіг подій, а й висвітлює культурні та політичні виміри пам’яті про Голокост, зокрема сучасні дискусії про меморіялізацію Бабиного Яру.
