Людство запам’ятовує, як стверджують філософи, чомусь лише людей, які прославились або видатним доброчинством, або небувалими успіхами чи небувалими гріхами. Як сказано в одній мудрій книжці, нас відрікаються не за те, що ми гарячі чи холодні, а тільки за те, що ми постійно теплі. Історія вперто не помічає золотої середини і обожнює крайнощі… Лакмусовим папірцем нашого ставлення до світу й людини стає геніальність. Дехто, вслід за мудрецями Сходу, розуміє її як абсолютний ступінь зібраності та зосередженості. За такою точкою зору, ідіот, якого навчать силі згущення думок, має бути визнаним і вважатися генієм. Якщо більшість з нас не генії, то це, мовляв, тому, що ми не вміємо концентруватись, не маємо витримки, щоб перемогти безліч перепон, що стаютьна шляху всіх великих особистостей. Сьогодні стало майже модою розповідати кілька місяців про свої наміри стати захисником Вітчизни, вступивши до лав національної гвардії. Служба на якомусь блокпосту відразу вирізняє з числа простих смертних. Часто створенню власного образу (іміджу, як говоримо сьогодні) служив гріх – придуманий чи реальний.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
