Вилучений з літпроцесу та ізольований від читачів поет-шістдесятник Григорій Кириченко (14 квітня 1939 - 27 грудня 2010). До виходу в світ книги "Джерельний дим"
Рік:
2024
Сторінок:
С. 32-33
Тип документу:
Стаття
Головний документ:
Українська літературна газета. Травень (№ 5). - Вишгород, 2024
Примітки:
закінчення. Поч. у № ч. 4, 2024
Анотація:
Григорій Кириченко за фахом журналіст, а за покликанням і талантом – Поет, Митець, якому в українській поезії нема аналогів, він як поет не має копії. Він всеціло оригінальний, самобутній, із власним секретом поетичної творчості як «жорсткої умілості» чи «різьби по каменю». Вихід книги «Джерельний дим» кладе кінець ізоляції і надається до вжитку, хай уже іншим поколінням, незнищенній корі – памолоді, яка «жене на рани гойні хвилі», в’яже невмирущою ниткою із соку на стовбурі верби-України нові кільця –своєрідний літопис існування, який Григорій Кириченко небезуспішно прочитував. Це великий дар таланту. Ми ж таки навчилися визначати вік дерева за кількістю кілець на спиляних стовбурах, але прочитати, що на тих кільцях записала природа, нам поки що не вдалося. Кириченко робив перші спроби той літопис дерев прочитати. Є в поета «Балада про партизанський дуб». Син розповідав мені, що батько водив його вже до пенька того спиляного дуба, і за кільцями визначив, що йому понад 500 років! Але поет бачив, що ті кільця різної товщини, на окремих є певні нерівності, виступи і западини, карби якихось подій, які можемо визначити за порядковим числом кілець.
