Методичне руйнування державоцентристської моделі світоустрою і намагання науковців, політиків та експертів нівелювати роль держави як ключового актора міжнародних відносин на зорі ХХІ століття супроводжувалися не тільки втратою зовнішньополітичної ідентичності багатьма політичними суб’єктами, а й появою розколотої («розщепленої», мозаїчної) самоідентифікації їхнього населення, що часто призводило до розбалансування соціальних пріоритетів та послаблення консолідаційного потенціалу суспільств. У критичнімоменти ідентифікація індивідів, колективів чи груп відбувається за одним, найочевиднішим сценарієм, наприклад, на основі етнічної чи релігійної належності, що спричиняє відкриті форми конфліктів. Не випадково протистояння 1990-х
років дістали назву конфліктів ідентичності, а М. Шериф узагалі розцінює процес становлення ідентичності соціуму як необхідний наслідок міжгрупового конфлікту.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
