На перший погляд, доля Докії Гуменної мало чим відрізняється від доль її сучасників – письменників, яким випало жити в переламний для української історії, і зокрема історії літератури, період, а вірогідніше – кілька періодів (радянської й нацистської окупацій, еміграції, вростання в новий – передусім американський – світ), та це лише на перший погляд. Біографія письменниці відображає характерні для її покоління зміни (національно-культурні, соціальні, психологічні), але водночас унікальна своїм екзистенційним стоїцизмом, вірністю покликанню і власним яскраво вираженим поглядом на світ. Із-поміж українських письменників в еміграції постать Докії Гуменної – одна з найпомітніших, і це не випадково: жанрово, проблемно й тематично її доробок вносить в українську літературу чимало суттєвого й нового (передусім в контекстах «літератури свідчення», урбаністичної тематики, тем із праісторії, археологічних і міфологічних сюжетів, наукової белетристики й провідного в еміграційній прозі ХХ ст. антитоталітарного дискурсу).
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
