Робота присвячена дослідженню сприйняття індивідами (ексклюзивних) об’єктів, в навколишньому середовищі. Також описаний потенціал екстраполяції феноменологічного методу у площину науки про дизайн, оскільки дизайн сприймається як соціальний та інтерсуб’єткивний процес. У статті пропонується теза, що феноменологічна методологія, на відміну від аналітичної, (концентрується на дослідженні) саме «причин», смислів об’єкту дизайну а також досліджує смислопродукуючі конструкції, що впливають на формування об’єкту у процесі його виникнення. Пропонується думка, що дослідивши саме контекстуальну історію процесу створення певного об’єкту універсального дизайну, а не вже готовий (завершений) об’єкт, можна виявити смислопродукуючі чинники, характерні контекстуальніособливості соціального (або фізичного) середовища, що вплинули на те чи інше рішення дизайнера на різних етапах процесу створення дизайну. Феноменологічні методи мають потенціал стати цінним інструментом для дослідження явищ універсального дизайну, зокрема для аналізу бар"єрних ситуацій.
