Стаття присвячена реформам культурної пам"яті в Україні під час трагічних подій російсько-української війни, а саме деколонізації та дерусифікації. Наголошується, що Росія протягом століть наступала на Україну не тільки силою зброї, але й культурною складовою, одна із яких – це пушкінська спадщина. Доведено, що переосмислення різних мистецьких проєктів в Україні та чужих наративів, поряд з якими ми співіснували десятиліттями, але котрі аж ніяк не були спрямовані на заходи з промоції української ідентичності, нині – це реакція на воєнний конфлікт та український арт-супротив. Встановлено, що у "війні культур Пушкіна проти Шевченка» в Україні переміг Шевченко.
