Представлено результати дослідження основних позицій філософсько-етичного та політичного виміру концепції виховання (paideia) у творі Ксенофонта "Кіропедія" та Геродіана "Історія Римської держави після Марка Аврелія". Коротко обґрунтовано методологію дослідження античного біографічно-історіографічного тексту. Описано наративні стратегії репрезентації принципів виховання в обох творах у зіставному аспекті. Проаналізовано структуру комунікації та шляхи втілення авторської наративної стратегії крізь призму наскрізної ідеї обох творів: абсолютний вплив ролі виховання правителя на виховання суспільства. Розглянуто поняття paideia як ключовий сенсоутворюючий елемент обох творів; проілюстровано, яким чином тексти Ксенофонта та Геродіана представляють paideiaяк головну умову успішності правителя та його держави. Виявлено спільні та відмінні риси реалізації авторської наративної стратегії в обох творах. Прийоми реалізації авторської наративної стратегії у текстах Ксенофонта та Геродіана проілюстровано прикладами з оригінальних текстів із перекладом. На прикладі обох текстів показано тяглість традицій написання античної історіографічної біографії від класичної до елліністично-римської доби: подібність наративної побудови, наявність дворівневої комунікації &(авторської та нараторської), сюжетної перипетії, розташування якої в обох текстах збігається з місцем золотого перетину. Доведено, що тексти Ксенофонта та Геродіана, відділені один від одного доволі значним відрізком часу у пів тисячоліття, переслід&ують однакову мету: показ недієздатності як окремої особистості, так і суспільства загалом, які відступили від принципів paideia. Описані у статті елементи наративної структури античних історіографічних текстів свідчать про її подібність до структури& античної трагедії (за Аристотелем).
The results of the study of the main positions of the philosophical-ethical and political dimension of the concept of education (paideia) in Xenophon"s "Cyropedia" and Herodian"s "History of the Roman State after& Marcus Aurelius" are presented. The research methodology of the ancient biographical and historiographical text is briefly substantiated. The narrative strategies of the representation of the principles of education in both works are described in a &comparative aspect. The structure of communication and ways of implementing the author"s narrative strategy are analyzed through the prism of the
cross-cutting idea of both works: the absolute influence of the role of the education of the ruler on t&he education of society. The concept of paideia is considered as a key meaning-forming element of both works; it is illustrated how the texts of Xenophon and Herodian present paideia as the main condition for the success of the ruler and his state. C&ommon and distinctive features of the implementation of the author"s narrative strategy in both works were revealed. Techniques for implementing the author"s narrative strategy in the texts of Xenophon and Herodian are illustrated with examples from &the original texts with translation. The example of both texts shows the durability of the traditions of writing ancient historiographic biography from the classical to the Hellenistic-Roman era: the similarity of the narrative structure, the presenc&e of two-level communication (author"s and narrator"s), plot vicissitudes, the location of which in both texts coincides with the place of the golden intersection. It is proved that the texts of Xenophon and Herodian, separated
from each other by a &rather significant period of time of half a millennium, pursue the same goal: showing the disfunctionality of both an individual and society in general, which deviated from the principles of paideia. The elements of the narrative structure of ancient& historiographical texts described in the article testify to its similarity to the structure of ancient tragedy (according to Aristotle).
