Наймасштабнішим у творах Г. Сковороди виступає спектр біблійної топоніміки: Ізраїль, Єрусалим, Віфлеєм, Сігор, Харрань, Сіон, Вавилон, Єрихон, Йордан, Сілоамські води, Герсегенські поля, хінська сторона – ось далеко не вичерпний список священних місць біблійної історії, яку він знав досконало. Художньо-стилістична функція біблійних топонімів у доробку мислителя вже стала предметом спеціальної розвідки В. Сулими, яка в розмаїтті біблійних географічних назв визнає насамперед символічні фігури, що допомагали авторові вбачати в усьому численні відбитки Святого Письма і, меншою мірою, вчена класифікує їх як пізнавальні концепти в рамках наближення до алегорій чи символічних метафор, що здатні передати таємниці віри.
