Розглянуто теофорні імена, які є важливим компонентом античної системи найменувань. Вони становлять невеликий відсоток від загальної кількості імен, однак завдяки їм ми сприймаємо давньогрецький і латинський іменники біблійного тексту як складну та неоднорідну систему, що експлікувала у собі елементи культурно-етичних констант античного суспільства. Те, що у антропоніміконі Нового Завіту натрапляємо на античні теофорні імена, не є винятком із правил, а свідчить про тяглість ономастичної традиції, яка моделює розвиток тієї чи іншої антропосистеми. Частина теофорних імен, що містили у собі відгомін давніх (у нашому випадку – античних) релігійних систем, у координатах християнського віровчення набула нового прочитання або була транскодована відповідними теоелементами. Нова парадигма світосприйняття означила траєкторію розвитку антропосистем етнокультурних утворень усього європейського регіону і змоделювала такий антроповимір, у якому, як у мозаїчному панно, поєдналися християнські онімні преференції (наприклад, гебрейські теофорні імена) із онімними уподобаннями попередніх епох, що побутували у координатах інших світоглядних систем.
