Усі атрибути-символи картини доповнюють і підсилюють семіотичне значення центральної постаті композиції — Козака Мамая. На його посвячений статус вказує, передусім, ритуальна поза і зачіска. Подібне медитаційне положення є іконографічним зображенням божеств у східних культурах (зокрема, Будди), що вказує на сакралізованість образу. Чуб, так званий “козацький оселедець”, відомий і в інших народів світу, вірогідно символізує вищі духовні сили. Козаки – косаки брили голову на знак відмови від мирського життя, переходу на шлях абсолютного аскетизму. У такому контексті чуб міг слугувати засобом ритуального зв’язку з вищими світами.
