На новому етапі російської збройної агресії проти України вітчизняна правова система зазнає масштабних змін, пов?язаних із запровадженням нових, адекватних теперешній ситуації механізмів правового регулювання, або адаптацією до наявних обставин традиційних правових моделей. Відповідні правові проблеми доводиться вирішувати й у сфері договірних відносин – у регулятивних і охоронних правовідносинах з різним суб"єктним складом щодо різних за своїм правовим режимом об"єктів цивільних прав. Тому метою представленої статті є визначення основних параметрів адаптаційних змін механізму правового регулювання договірних відносин саме в період відсічі російській агресії на етапі впровадження в Україні воєнного стану. Реалізація поставленої мети передбачає застосування системного, формально-юридичного методів, а також методів структурного та функціонального аналізу (зокрема останні покликані сприяти визначенню місця, характеру взаємодії та функціонального потенціалу правових засобів, сукупність яких утворює відповідний механізм). Наголошується на тому, що як складова цивільного (приватного) права, договірне право у разі виникнення істотних загроз безпеці держави зазнає вирішального впливу з боку публічного права, насамперед щодо обмеження дії принципу свобо&ди договору – у сфері публічних і оборонних закупівель, забезпеченні продовольчої безпеки щодо об"єктів нерухомості. Водночас будь-які такого роду законодавчі новели повинні узгоджуватися з принципами справедливості, розумності й добросовісності. Ре&зультати проведеного дослідження дали змогу дійти висновку про те, що в умовах війни законодавчому коригуванню підлягають вияви усіх елементів механізму правового регулювання договірних відносин. Йдеться про спеціальні вимоги до порядку укладення, фо&рми і змісту окремих різновидів договорів як підстави виникнення й безпосереднього регулятора договірного зобов"язання; уточнення правового статусу окремих груп учасників договірних відносин і правових режимів деяких видів майна; визначення спеціальн&их меж застосування певних способів цивільно-правового захисту, включно з продовженням дії строків позовної давності.
