Мишанич Олекса Васильович - український науковець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України (1997)[1], керівник відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України, фундатор української школи медієвістики, лавреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1988), заслужений діяч науки і техніки України (1997), учений секретар та перший віце-президент Міжнародної асоціації україністів (1989—1999), голова Національної асоціації українознавців (1999—2002), лицар ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2001), голова спеціалізованої вченої ради Інституту літератури. Член редколегій: «Гарвардської бібліотеки давнього українського письменства», «Енциклопедії сучасної України», «Бібліотеки української літератури», «Української літературної енциклопедії», «Енциклопедії шевченкознавства». Відповідальний редактор та координатор 6-го тому «Енциклопедії української діаспори», серійних видань «Українські літописи», «Літературні пам"ятки України», бібліотеки «Карпати», «Біблія і культура», часопису «Слово і час», «Історія України в прозових творах та документах», «Письменство Закарпаття», відповідальний редактор неперіодичного збірника «Медієвістика».