Поет, перекладач, дипломат, урядовець, доктор філології, академік НАН Грузії, лавреат Національної премії Грузії імені Шота Руставелі та інших престижних премій, нагород і відзнак... Серед цих та багатьох інших цілком заслужених звань і посад Рауля Чілачави, які, переконаний, звучатимуть не раз у ювілейні для нього дні, є одна, можливо, менше знана грань його діяльности. Він – справжній друг філологів КНУ імені Тараса Шевченка. І не тільки тому, що тут захистив докторську дисертацію, присвячену особливостям українського перекладу «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі, здійсненого Миколою Бажаном, а й тому, що відносно регулярно, наскільки змога, зустрічається зі студентами й викладачами, зокрема в межах курсу «Майстерня перекладу», на захистах дипломних робіт, як творчих, так і наукових, очолював Державну екзаменаційну комісію, що благословляла вихід у бурхливе море самостійного життя бакалаврів і магістрів. Про одну з таких зустрічей ідеться в студентському альманасі «ДієСлово». Ольга Спіріна озаглавила репортаж рядком з відомого поетового вірша – «Є у мене дві столиці. І одна любов!».
