"Спочатку я поставився дещо насторожено до популярности книжки «Сліди на дорозі» учасника війни Валерія Маркуса (Ананьєва). Подумав, ну що такого особливого може написати цей український вoяк? Втім, мою увагу до Маркуса (Ананьєва) привернуло не так величезний за українськими мірками наклад його книжки (35 тис, і це ще не кінець!!!), як дивне мовчання літературних інтелектуалів і критиків на цьому тлі – за два з половиною роки з часу публікації маємо дві суто інформативні статті (Ярина Чорногуз, Літакцент, 19.02.2019р; Сергій Сингаївський, «День», 15.10.2020), одну спробу хоч щось утямливе сказати (Роксана Харчук, «Збруч», 18.02.2020р.) і один поблажливо-глузливий відгук (Тетяна Трофименко, «Новинарня», 11.03.2019р.). І це все. (Якщо не рахувати публічної свари Маркуса в соцмережах з деякими невідь-чого ображеними літераторами і видавцями). Жодної повноцінної рецензії, жодних сяких-таких забігів розібратися з феноменом популярности твору, зрозуміти, щo так вабить і зворушує велику кількість часто абсолютно ріжних людей? щo є у ньому головне, найважливіше, центер, на якому все тримається і ради якого автор узявся писати які глибинні смисли закладені в цій безумовно непересічній книжці? Себто ніхто досі не спромігся на глибший аналіз твору з виділ&енням якихось притомних узагальнень".
Маркус Валерій Сергійович (1993) - головний сержант 47 окремої механізованої бригади «Магура», учасник російсько-української війни, письменник і мандрівник. Входить до рейтингу “30 до 30: обличчя майбутнього”[1&0] від Forbes Україна, списку “25 найвпливовіших українських військових” від NV та рейтингу “30 Under 30” від Kyiv Post.
