Супліка (історичне: "заява, скарга, прохання") письменниці, учительки української філології, ініціаторки створення новогребельського шкільного літературного музею Євгена Гуцала. Упродовж останніх десяти-двадцяти років програму і підручники рідної літератури нашої української школи «штормить». Спостерігається перманентне переписування, «перелицювання», вилучення, поновлення, нагромадження нових імен і творів, нових переоцінок і ревізій. Насамперед впадає у вічі відсутність чітких критеріїв у поцінуванніі класики минулої доби, і сучасного літературного процесу. Приклади найсвіжіші: вилучення класичної «Землі» Ольги Кобилянської з програми десятого класу. Натомість залишено для вивчення «Меланхолійний вальс» та «Impromtu phantasie». Здається, істина лежить на поверхні: твір «Земля» – в рази знаковіший і в доробку письменниці, і в скарбниці усього українського красного письменства. Тема землі – сакральна і в нашій ментальності, і в нашій літературі. Про це свідчать «Fata morgana» Михайла Коцюбинського, «Камінний хрест» Василя Стефаника, «Зачарована Десна» Олександра Довженка, «Запах кропу» Євгена Гуцала, «Марія» Уласа Самчука та легіон інших письменницьких творів. Приголомшує взагалі абсолютно якесь безпардонне ставлення до письменників-класиків.
