Присвячено постфеноменологічному підходу до дослідження війни як передовсім світового феномена, не обтяженого онтологічними системами, антропологічними патернами та морально-правовими кодексами. Виявлено, що засади запропонованої на розгляд матеріалістичної феноменології мають три головні моменти: по-перше, екзистенційна топографія виступає провідним дескриптивним методом, який базується на потрійній єдності просторовості, тілесності та інакшості, по-друге, видимість феномену схоплюється його образністю, що має три ситуативні аспекти - даність, практики виконання, помічання контурів, по-третє - феноменальність має два асиметрично сполучені боки - наявний, що забезпечує зустріч і засвоєння у наближенні, і зворотний, що розмічає контури видимого в невидимості віддаленого. Доведено, що матеріалістичний характер феноменології означає те, що наголос робиться на світі як на екзистенційному медіа, який має свою тілесно організовану агентну мережу. Запропоновано опис феномену війни, який зупиняється тільки на першому кроці - виявленні даності, щоб засвідчити феноменологічну точку бачення, проте з перспективою подальшого описання. Зазначено, що війна демонструє себе як деформувальне топосне стискання, що призводить до тілесних практик переховування. Дефор&мація є результатом гомоненізувального контролю над топосним розмаїттям існування через вторгнення радикальної інакшості, яку здійснює штучна тілесність зброї і домінувальна тілесність військових. Пояснено, чому в ситуації війни інакшість замість від&далення у невидиме, яке забезпечує топосну відмінність світового порядку, обертається позитивним наближенням нерозрізненості, монструозністю. Світ припиняє повідомляти про життєвий порядок.
The article is devoted to the postphenomenological approach& to the study of war as primarily a world phenomenon, anthropological patterns and moral and legal codes. The foundations of the proposed materialistіс phenomenology have three main points. First, existential topography acts as a leading descriptive &method which is based on the triple unity of spatiality, bodility and otherness. Secondly, the visibility of the phenomenon is captured by its imagery, which has three situational aspects - givenness, performance practices, marking contours. Thirdly,& phenomenality has two asymmetrically connected sides - available, which ensures meeting and assimilation in the approach, and the reverse, which marks the contours of the visible in the invisibility of the distant. The materialistic character of phe&nomenology means that the emphasis is on the world as an existential media that has its own bodily organized agent network. The description of the war phenomenon offered in this article stops only at the first step - the discovery of givens to testif&y to a phenomenological point of view, but with the prospect of further description. War manifests itself as a deforming topos compression that leads to bodily practices of concealment. Deformation is the result of homogenizing control over the topos& diversity of existence through the invasion of radical otherness that carried out by the artificial corporeality of weapons and the dominant corporeality of the military. In a situation of war, otherness, instead of receding into the invisible, whic&h ensures the absolute difference of the world order, turns into a positive approximation of indistinction, monstrosity. The world stops reporting on the order of life.
