Аналізуються особливості тлумачення біблійних текстів Григорієм Сковородою. Герменевтика Сковороди розглядається в широкому та вузькому контекстах – порівняно з засадами екзегетики, закладеними в ранньохристиянській літературі, та на тлі української біблійної герменевтики епохи Бароко. Аналізується вплив на
герменевтичні погляди Сковороди тлумачів олександрійської школи – Філона, Климента та Орігена. Біблійні екзегети олександрійської школи розробили вчення про три сенси Святого Письма, схиляючись до алегоричного потрактування біблійних текстів. У цьому ж напрямку рухається думка Григорія Сковороди. Сковорода вважає буквальне розуміння Біблії не варіантом прочитання (як того вимагала канонічна екзегеза), а хибним прочитанням.
Of all the creative hypostases of the outstanding Ukrainian philosopher – exactly the hypostasis of Skovoroda as the hermeneut is the most difficult one for understanding and ambiguous for evaluation. There is an attempt in the article to analyze the train of thoughts of Hrigorii Skovoroda in the direction of biblical hermeneutics, to describe the peculiarities of the methods of interpretation, to characterize the exegesis of biblical texts of Skovoroda. Skovoroda"s hermeneutics is considered in the article in broad and na&rrow contexts – in comparison with the principles of the biblical exegesis rooted in the patristic literature, and against the background of the Ukrainian biblical hermeneutics of the Baroque era. The impact on Skovoroda"s hermeneutic views of the in&terpreters of the Alexandrian school – Philo, Clement and Origen – is analyzed. The special attention is paid to the impact of Origen"s ideas on the hermeneutic avocations of the Ukrainian philosopher. The biblical hermeneuts of the Alexandrian schoo&l developed the doctrine of three senses of the Holy Scripture, leaning toward an allegorical interpretation of the biblical texts. The thought of Hryhorii Skovoroda has a movement in the same direction. As well as Origen, Skovoroda considers the lit&eral understanding of the Bible not a reading variant (as required by canonical exegesis), but a false reading. Following Origen, Skovoroda ridicules and criticizes the literal perception of the Holy Scripture, adding to it a lot of sarcasm and sharp& expressions. Allegorical reading of the Bible was characteristic for the Ukrainian hermeneutics of the Baroque era. With the inherent to Baroque love for transcendence, the Ukrainian hermeneuts found allegorical sense even in moral lessons and histo&rical narratives. That is why Skovoroda"s hermeneutic studios were organic and logical against the background of the Ukrainian Baroque. However, Skovoroda"s categorical rejection of the literal sense of the Bible is a radical, unique and courageous a&pproach based on the doctrine of the two natures of all things.
