Аналізується схожість світоглядних парадигм та ціннісних імперативів філософа Г. Сковороди та прозаїка Г. Квітки-Основ"яненка. Досліджуються смислові первні повісті "Маруся", що інспіровані рядом ідей Г. Сковороди. Полемічний характер має у статті коментар попередніх оцінок значення повісті "Маруся" для розвитку нової української літератури. Розглядається досвід письменника у реалізації ідеї твору в образотворенні. Стверджується, що філософська ідея пізнання себе як ідея пізнання "образу Божого" єднає цих визначних представників національної культури. Наголошується, що одна з провідних художньо-ідейних стратегій автора у творі увиразнюється не стільки образом Марусі, скільки цілісним образом її батька Наума Дрота, який, на думку прозаїка, найточніше відповідає духовним, ментальним, етичним параметрам "української людини".
The article analyzes the commonality of worldview paradigms and value imperatives of the philosopher H. Skovoroda and the novelist H. Kvitka-Osnovyanenko. Semantic primary stories of "Marusia" inspired by a number of ideas of H. Skovoroda are studied. The article has a polemical nature in the comment on previous assessments of the importance of the story "Marusia" for development of the new Ukrainian literature. The writer"s ex&perience in implementation of the idea of the work through certain principles and forms of imagery is considered. It is confirmed that the philosophical idea of knowing oneself as the idea of cognition of the "image of God" unites these prominent rep&resentatives of the national culture. It is emphasized that one of the leading artistic and ideological strategies of the author in the work is expressed not so much in the image of Marusia, but in the integral image of her father Naum Drot, who in t&he best way possible corresponds to the spiritual, mental and ethical parameters of the "Ukrainian individual", according to the novelist.
