Стаття присвячена дослідженню особливостей складових Я-концепції учасників бойових дій. Встановлено, що Я-концепція особистості – це стрижневе утворення онтогенетичного розвитку людини, центральна ланка самосвідомості, відносно усталена динамічна і певною мірою усвідомлена система уявлень особи про саму себе, цілісний образ власного Я, котрий синтезує її самосприйняття та ідеалістичне уявлення про себе. Я-концепція виконує адаптивну, прогностичну та захисну функції. Виокремлено структуру Я-концепції учасників бойових дій, до якої належать такі компоненти, як Я-психічне, Я-фізичне та Я-соціальне. Емпіричним шляхом доведено, що у більшості досліджуваних переважає дисгармонійний тип Я-концепції, а домінуючим типом дисгармонійності є сімейний. Віковим піком дисгармонійності серед учасників бойових дій є середня дорослість. У чоловіків більш виражена зазначена дисгармонійність. З підвищенням рівня освіченості – дисгармонійність знижується. В учасників бойових дій, що перебувають у шлюбі, високі показникидизгармонійності Я-концепції, проте якщо родина має дітей, то дисгармонійність збалансовується. Дисгармонійність Я-концепції знижується з часом перебування у зоні бойових дій, що спонукає до подальшого дослідження особливостей адаптованості наших зах&исників та захисниць, чинників, що на неї впливають, та їхній взаємозв’язок з Я- концепцією. Найбільш проблемним типом дисгармонійності є учнівська Я-концепція в порівнянні з професійною та сімейною. Зазначена дисгармонійність виникає через відміннос&ті у показниках компонентів Я-концепції, гармонійність – виникає у приблизно однаковому розподілі особистісного ресурсу людини у особистісній, професійній та сімейній сферах.
