Спільними звукосмисловими образами міста в програмно-циклічному та романному наративах стали різноманітні сцени, картини, емоційні реакції, «технократичні» знаки. Контрасти «звучання» природної краси хмар і штучної естетики машин, тиші як тимчасового острівця зосередження в-самому-собі та «мускульної пружності» (В. Задерацький-син) натовпу, пісенного фольклору та джазового ансамблю, крикливого плакату та кружляння каруселі символічно-інтермедіально відобразили взаємодію соціологічних і психологічних аспектів урбаністики, а саме, особистісного та колективного (приватного й публічного), контемплятивності та дієвості, емоційного та раціонального, духовного й матеріального. «Зошит мініатюр» і «музично-звукові» фрагменти «Міста» – це «емінентні тексти» (Г.-Г. Гадамер), які самі ж інтерпретують закладений у них додатковий іномедіальний зміст (вербальний у музичному творі й музичний у літературному.
