Мета статті – вивчення феномену змагальності в китайській культурі від найдавніших часів до сьогодення. Методологія дослідження будується на впровадженні таких методів наукової розвідки, як: культурологічний – у дослідженні різноманітних соціокультурнихявищ; історико-генетичний – з метою виявлення витоків, становлення і подальшого піднесення змагальних практик в Китаї; системно-аналітичний – для всебічного вивчення функціонування агональності у різних сферах китайської культури, компаративний – у порівнянні аналогічних прикладів у різних культурних просторах. Наукова новизна статті полягає у комплексному охопленні різноманітних явищ змагальної природи, поширених у китайській культурі. Висновки. Довершеність та успішність і, як наслідок, суспільне визнання, визначають кінцеву мету всіх агональних явищ у китайській культурі від найдавніших часів до сучасності. У сьогоденні найважливішими стають культурно-мистецькі здобутки і звершення, які не поступаються у значенні економіці та політиці. Політика «м’якої сили» стає окремим напрямком зовнішньої міжнародної діяльності країни та важливим фактором у культурному змаганні з іншими державами.
