Те, як світ у перші години сприйняв нові масштаби української біди - катастрофу на Каховській ГЕС, перші публікації провідних ЗМІ світу, той хаос у західних медіа, що впадав у вічі, українців не просто здивував, а шокував. Між рядків читалось: путін продовжує продавлювати свої особисті хворі плани. Однак якщо заглибитись у причини такої першої реакції світових ЗМІ, то нам обурюватися тим, що західна преса неоднозначно подає наші трагічні ситуації, потрібно було ще 2019 року. Коли вітчизняні неополітикикричали на весь світ, що Турчинов здав Крим, а Порошенко спричинив війну, бо вона йому «вигідна». І, мовляв, ми вже давно б мали мир, якби не українська влада. Наративи, котрі вбивали в голови західним журналістам, наприклад, «не все так однозначно», «москва винна, але українська влада не менше, бо підписала зрадницькі мінські домовленості», Зеленський і Ко говорили сотні разів і досягли певного успіху у втовкмачуванні їх. І вони так міцно укорінились у західному світі ще в 2019 році, що перекочували в2023 рік і тепер б’ють по світлому чолу вже нинішніх штурманів Банкової.
