Досліджено особливості правового режиму захисту АЕС як об " єктів критичної інфраструктури в умовах надзви - чайних ситуацій , надзвичайного та воєнного стану . Фактичне перетворення російською федерацією захоплених АЕС на військову базу суперечить ідеологічно - світоглядній уяві про безпеку , є відкритим порушенням усіх узгоджених на міжнародному рівні основних принципів ядерної безпеки і може визначатись як ядерний тероризм . Будь - які ядерні ус - тановки не розраховані на експлуатацію в умовах бойових дій і їх ураження може призвести до тяжких радіаційних наслідків із забрудненням прилеглих територій не лише на рівні країн , а й на рівні континентів . Обумовлено , що до цього часу поняття ядерного тероризму визначалося як протиправне поводження , виготовлення , придбання , збері - гання та використання ядерних чи інших радіоактивних матеріалів особами , які не мають законних прав на вказані дії , із намірами нанесення шкоди життю та здоров " ю людини , власності чи навколишньому середовищу . Однак вперше у світовій практиці суб " єктом злочину із захоплення , виведенням із ладу й руйнуванням ядерних об " єктів є держава . І як виявилося , у міжнародної спільноти поки відсутні дієві механізми запобігання таким діям та покаранн&я для подібних суб " єктів . МАГАТЕ , інші міжнародні організації до останнього часу фактично обмежились " глибоким занепокоєнням " і лише реальна загроза ядерної катастрофи на Запорізькій АЕС змусила їх дещо активізуватись , однак потрібні карди& - нальні зміни їхньої діяльності щодо безпеки використання мирного атома , щоб захистити світ від глобальної ядер - ної загрози . Це призвело до неймовірних викликів і необхідності , окрім політичного розв " язання зазначеного питання , перегляд&у існуючого українського законодавства та норм міжнародного права щодо забезпечення ядерної та радіа - ційної безпеки . За наслідками дослідження сформульовано авторську конкретизацію законодавчого визначення по - нять : " ядерний тероризм "; " загр&оза ядерного тероризму "; " запобігання ядерному тероризму ". Вказано на необхід - ність запровадження демілітаризованих зон навколо ядерно - небезпечних об " єктів та розробки , за ініціативою Украї - ни , міжнародної Конвенції із забезпечення бе&зпеки їх функціонування в умовах збройних конфліктів . У дослідженні ви - користано загальний діалектичний метод , метод наукового пізнання , метод тлумачення норм права , формально - юридичний метод , порівняльно - правовий метод , метод систе&много аналізу .
Peculiarities of the legal regime of protection of nuclear power plants as objects of critical infrastructure in emergency situ ations, state of emergency and while martial law are studied. The actual transforma tion of nuclea&r power plants captured by the Russian Federati on into a military base contradicts the ideological issue and worldview of security and thus can be defined as nuclear terrorism. Any nuclear inst allations are not designed for operation in combat c&onditions, and their damage can lead to serious consequences connected with radiation contami nation of the surrounding territories not only at the level of countries, but also at the level of continents. It is stipulated that until no w the concept& of nuclear terrorism was defined as the illegal handling, manufacture, acqu isition, storage and use of nuclear or other radioactive materi als by persons who do not have legal rights to the specified actions, with the intent ion of causing harm t&o human life and health, property or env ironment. However, for the first time in world practice, the subject of the crime of seizing, disabling and destroying nuclear facilities is the state . And as it turns out, the international community stil&l lacks effective mechanisms to pre vent such actions and punish such entities. Until recently, the IAEA and other international organizations were actually limited to "deep concern" and only the real threat of a nuclear disaster at the Zapor izhzh&
