The article provides a legal justification for the absoluteness of free will. The understanding of free will has changed from imagining it as " fatum" in determinism to defining its limitations through international and national legal norms. Suppose the ancient philosophers wrote that God influences a person"s will today. In that case, it is considered relevant to understand the limits of free wil l through the prism of regulatory and legal regulation. This thesis raises the pressing question of whether free will is absolute. The purpose of this article is the legal justification that free will is absolute. To substantiate this thesis, the author p roposes to investigate two statements: 1. Freedom of will is absolute, and legal norms specify it; 2. Freedom of will is not absolute because regulations define its limits. The author examines absolute rights through the prism of their control in internati onal treaties. In particular, an analysis of the normative consolidation and limitation of absolute rights in the International Covenant on Civil and Political Rights, the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, and the Canad ian Charter of Rights and Freedoms was carried out. The author analyses the legal &grounds for limiting absolute rights. The scientist concludes that the definition of a specific right as absolute is more connected not with the prohibition to limit it but w ith its significant meaning. It instead characterises absolute rights as &natural and inalienable, although not all absolute rights are. The author claims that free will can be considered an absolute right from which other rights arise. The researcher cites an analogy when the absolute right to life gives rise to the ri&ght to health care, which gives rise to a whole series of patient rights. As a result, the author emphasises the possibility of assuming that free will is one of the absolute rights from which all others derive. At the same time, it is noted that t&he possibility of defining freedom of will as a personal non - property right or a principle of law requires a separate study.
У статті проведено правове обґрунтування абсолютності свободи волі. Розуміння свободи волі змінилося від уявлення ї&ї як "фатуму" у детермінізмі, до визначення її обмежень через між народні та національні правові норми. Якщо античні філософи писали, що саме Бог впливає на волю людини, то сьогодні актуальним вбачається розуміння меж свободи волі крізь призму нор&мативно - правого регулювання. Це породжує актуальне питання, чи є свобода во лі абсолютною. Метою даної статті є правове обґрунтування, що свобода волі носить абсолютний характер. Для обґрунтування даної тези автор пропонує дослідити два тверджен&ня: 1. Свобода волі є абсолютною, а правові норми уточнюють її; 2. Свобода волі не є абсолютною, адже її межі визначені нормативно. Автор досліджує абсолютні права крізь призму їх рулювання у міжнародних договорах. Зокрема, проведено аналіз нормати&вного закріплення та обмеження абсолютних прав у Міжнародному пакті про громадянські та політи чні права, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Канадській хартії прав і свобод. Автор проводить аналіз правових підстав для обмеж&ення абсолютних прав. Науковець приходить до висновку, що визначення конкретного права як абсолютного бі льше пов"язано не з забороною його обмежувати, а з його особливо важливим значенням. Це більше характеризує абсолютні права як природні та неві&д"ємні, хоча і не всі абсолютні права є такими. Автор стверджує, що свобода волі може вважтися абсолютним правом, з якого виходять інші права. Дослідник наводить аналогію, коли з абсолютного права на життя виходить право на охорону здоров"я, яке п&ороджує цілу низку прав пацієнта. В результаті автор наголошує на можливості припустити, що свобода волі є одним з абсолют них прав, з якого походять всі інші. В той же час зазначається, що потребує окремого дослідження можливість визначення свобо&
