The article examines the practice of using such formats of informational promotion as "academic journals", "social media" and "traditional mass media" to maintain the official image of China, particularly in the Ukrainian information space during the COVID-19 pandemic (the time frame). Among other things, the authors analyze the opinions and comments of Ukrainian experts in the field of Sino-Ukrainian relations and international communications concerning the development of China"s image among Ukrainiancitizens. During the pandemic, China"s public relations efforts in Ukraine allowed the PRC to avoid accusations of being "guilty" of the worldwide crisis. However, it is pointed out that the dissemination of image-building information about China in Ukraine is currently in its inception stage. A conclusion is made that at the time of the pandemic, no task has been set for those Chinese communication organizations and institutions that can promote wider participation of Ukrainians in the development of Sino-Ukrainian relations. Therefore, some stereotypes about China will continue to dominate the collective consciousness of Ukrainians. Negative stereotypes about China have been reinforced by critical information regarding the quality of Sinovac"s Co&ronaVac vaccine supplied to Ukraine; such information has been published in Ukrainian media. This, however, is due to the global competition for vaccine markets. The situation was further exacerbated by the crisis around the Motor Sich Company. Hence&, it is necessary to conduct outreach work without the mediation of third countries, particularly of Russia, which wage war against Ukraine and is not interested in Ukraine developing an allied relationship with any country, especially with a global &leader like China.
Розглянуто практику використання таких форматів інформаційного просування, як "академічні журнали", "соціальні мережі" та "традиційні ЗМК" для підтримки офіційного іміджу Китаю, зокрема в українському інформаційному просторі під ч&ас пандемії COVID-19 (хронологічні рамки). Проаналізовано оцінки українських експертів у галузі китайсько-українських відносин та міжнародних комунікацій з питань формування іміджу Китаю серед громадян України. Під час коронакризи робота зі зв"язків &із громадськістю Китаю в Україні досягла того, що Китаю вдалося уникнути тотальних звинувачень як "держави-винуватця" світової пандемічної кризи. Автори зазначають, що поширення іміджевої інформації про Китай в Україні перебуває лише на початковому е&тапі. Зроблено висновок, що на той час урядом Китаю не було поставлено окремого завдання перед відповідними китайськими комунікаційними організаціями та установами, що мають сприяти активізації участі широкої української аудиторії у розвитку китайськ&о-українських відносин. Таким чином, деякі стереотипи про Китай продовжуватимуть домінувати у колективній свідомості українських громадян. Негативні стереотипи про Китай посилювалися у зв"язку з критичною інформацією в українських медіа щодо якості в&акцини CoronaVac виробництва компанії Sinovac, яка надходила до України. Це частина світової конкуренції за ринки збуту вакцин. Ситуація ускладнилася внаслідок кризи щодо "Мотор Січ". Отже, інформаційна робота має проходити без посередництва третіх к&раїн, насамперед Росії, яка веде війну проти України і не зацікавлена у формуванні союзницьких відносин України з будь-якою державою, а особливо з таким світовим лідером, як Китай.
