В статті розглядається теорія аргументативно-поліфонічної інтерпретації
Освальда Дюкро, як один із сучасних підходів до аналізу іронії. На основі роману каміло Хосе Села «Вулик» розглянуто як іронічна модальність може реалізуватися за рахунок «багатоголосся» тексту та його відтворення в перекладі на українську мову.
The article deals with the theory of argumentative-polyphonic interpretation of
Oswald Ducrot, as one of the modern approaches to analyze irony and its reproduction in
translation. The polyphony is analyzed as a means of realization of irony.
