У лютому 1954-го, близько опівночі, запізнілі перехожі в Києві з подивом озиралися на дівчину у дивному вбранні, що підійшла до пам"ятника Шевченку. Вони й гадки не мали, що через 10-15 років ця молода "зечка" (на табірне минуле прозоро натякали латанийбушлат, валянки 40 розміру, величезна шапка й мішок за плечима) навчатиме математики, можливо, і їхніх дітей, а згодом - ще й онуків. А вона знала. Бо цілеспрямовано йшла до цієї мети: спочатку - в університетських аудиторіях, потім - у сибірській тайзі.А до того ж, опустившись перед пам"ятником на коліна, пообіцяла "вчитися, займатись математикою і робити щодня щось для України". І наче дістала від Тараса благословіння. Лише не могла тоді уявити, що через 69 років інший пам"ятник Кобзареві - понівечений ворогами "Шевченко з Бородянки" - прикрасить обкладинку її поетичної книжки.
Ніна Вірченко - відома науковиця, професорка кафедри математичного аналізу та теорії ймовірності фізико-математичного факультету КПІ, член українського та низки іноземних математичних товариств, академік АН вищої школи. Дисидентка, правозахисниця, дослідниця, що повернула Україні ім"я геніального Михайла Кравчука.
