Стаття присвячена аналізу поглядів американської психоаналітикині Карен Горні на зв"язок між культурою та психічним життям людини. Визначаються основні методологічні засади К. Горні: відмова від причинно-дієвого зв"язку між дитинством і ментальними процесами в дорослому житті, відмова від примату біологічних і фізіологічних чинників у психічному житті та від спроб побудувати загальнолюдську психологію. Саме в цих методологічних змінах полягає головна відмінність між поглядами К. Горні та ортодоксальнимфройдизмом, що й зумовило розрив між ними. З"ясовано, що головною дослідницькою настановою К. Горні є визнання впливу культури на психічне життя людини. Культуру К. Горні розуміє як набір цінностей у суспільстві, що формують суперечливі вимоги до індивіда. Вони й стають основним джерелом неврозу - витискання та пригнічення індивідом своїх прагнень або можливостей. Центральною проблемою сучасного для себе суспільства Горні визначає конкуренцію, що передбачає агресивне досягнення успіху. Конкуренція, з погляду К. Горні, суперечить прагненню здобути прихильність, через що й формується "невротична особистість нашого часу".
The purpose of the publication is to analyze views of American psychoanalytic Karen Horney on the relationship between culture and& mental life. The main methodological principles of K. Horney are defined: rejection of causal relationship between childhood and mental processes in adult age; rejection of primacy of biological and physiological factors in mental life; rejection of& attempts to create universal psychology of humankind. These changes in methodology are the main distinction between Horney"s concepts and orthodox Freudianism that also had caused conflict between them. It is found that the main research guideline o&f K. Horney is the recognition of the influence of culture on the mental life of a person. Culture is understood by K. Horney as a set of values in society that form the demands for an individual. Contradictory demands become the main source of neuro&sis - repression out anxiety and suppression drives. K. Horney defines the central problem of modern society as competition, which implies aggressive achievement of success. Competition, according to K. Horney, contradicts the desire to gain affectio&n, which is why the "neurotic personality of our time" is formed. Also analyzed are the discussions around whether Karen Horney"s theory can be considered psychoanalytic. Despite the criticism of orthodox Freudians, Horney emphasized that her departu&re from classical psychoanalysis is possible only on the basis of Freud"s discoveries. At the same time, whether her concept belongs to psychoanalysis depends on what to consider essential in it: following the dogmas formulated by Freud, or the study& of unconscious processes of the human psyche. Since Horney herself adheres to the second thesis, from her point of view she remains a psychoanalyst, as evidenced by her founding of the Association for the Advancement of Psychoanalysis.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
