In the context of the recent full-scale Russian aggression against Ukraine, a global tectonic shift is taking place in the system of political, economic and socio-cultural interaction. New coordinates of cooperation, mutual assistance and support in theinternational cultural space are being formed. The Russian war against Ukraine, the scale of its cruelty, influenced the world community"s awareness of globality, mutual dependence and responsibility for the well-being of humanity as a whole. The creation of strategic alliances for the protection of cultural heritage ensures the stability of the joint path of unique communities, nations, and states to a successful future. The article is aimed at analyzing the modern realities of the protection of the cultural heritage of Ukraine in conditions of war and the experience of international organizations, their cooperation in supporting the uniqueness of Ukrainian culture, the activities of UNESCO and ALIPH as an integral part of a wider management system of international cooperation in supporting unique cultural resources, "unity in diversity".
Культурна спадщина є ґрунтовним чинником набуття і підтримування відчуття ідентичності. За руйнуванням матеріальних об"єктів культурної спадщини стоїть неприхо&вана агресія стосовно того, що становить самобутність духовного світу носіїв культури. Руйнація значущих для спільноти об"єктів культурної спадщини спрямована на знищення почуття ідентичності, права на самовираження, знецінення успадкованих знань, тр&адицій, практичних навичок, умінь, звичаїв, шляхів передання духовних знань, характерних для певної спільноти.
На тлі сучасних подій в Україні відбувається глобальний тектонічний зсув у системі політико-економічної і соціокультурної взаємодії. Утвор&юються нові координати співробітництва, взаємодопомоги і взаємопідтримки в міжнародному культурному просторі. Війна Росії проти України, масштаби її агресивності вплинули на усвідомлення світовою спільнотою глобальності, спільної залежності та відпов&ідальності за благополуччя людства загалом. Відповідно змінилося бачення співробітництва і солідарності, їхнього значення і форм реалізації у розв"язанні соціально-культурних і суспільно-політичних проблем, взаємозалежності останніх із розмаїттям кул&ьтурного самовираження. Створення стратегічних альянсів із захисту культурної спадщини забезпечує стабільність спільного шляху унікальних народів, націй, держав до успішного майбутнього. Міжнародні організації спрямували свій інституціональний досвід&, інтелектуальні та фінансово-матеріальні ресурси на підтримку культури незалежної України, збереження самобутнього українського культурного простору. Діяльність таких організацій є прикладом реальної системної співпраці зі включення захисту культури& в гуманітарну діяльність, стратегії безпеки та процеси розбудови миру. Мета статті - аналіз сучасних реалій захисту культурної спадщини України в умовах війни і досвіду діяльності міжнародних організацій, їхньої співпраці у сприянні унікальності укр&аїнської культури, діяльності ЮНЕСКО та ALIPH як невід"ємної частини більш широкої системи менеджменту міжнародної співпраці у сфері підтримування унікальних ресурсів культур, їхньої "єдності в різноманітті". Досвід партнерства міжнародних акторів на&дзвичайно важливий з погляду організації системи стійких практик із координації спільних дій - ефективних відповідей на майбутні кризи.
