Метою статті є аналіз етнокультурної семантики артефакту ПОРІГ, імпліцитно закладеної в його назві та пов’язаних з ним давно вже не прозорих ритуалах, табу та архаїчних віруваннях. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу до вивчення наріжних понять семіотики, етнолінгвістики та культурології. Крім загальнонаукових методів аналізу й синтезу, у дослідженні використано культурно-генетичний метод, а також такі специфічні культурологічні та лінгвістичні методи, як описовий, порівняльно-історичний, зіставний та концептуально-ідеографічний аналіз. Наукова значимість дослідження полягає у тому, що в ньому поєднано лінгвістичний та культурологічний аналіз семантики етнічного артефакту ПОРІГ у картинах світу різних народіву прагненні відповісти на питання, в чому закорінені смисли ритуалів та табу, пов’язаних з його сакралізацією. Головним результатом здійсненого дослідження є сформульовані висновки про те, що причина сакралізації порогу полягає в його архаїчному обожненні різними неспорідненими етносами як межі між людським і божественним, своїм і чужим, освоєним і небезпечним. Спільність ритуалів, пов’язаних з порогом у різних народів, вводить його у ранг культурних універсалій.
The main objective of the study is &to analyze the ethnocultural semantics of the artifact porih (threshold), implicitly embedded in its name and related long-out-of-date transparent rituals, taboos and archaic believs. The research methodology is based on the application of an interdi&sciplinary approach to the study of the cornerstones of semiotics, linguistics and culturology. In addition to general scientific methods of analysis and synthesis, the study uses the cultural-genetic method, as well as such culturological and lingui&stic methods as descriptive, historical-comparative and conceptual-ideographic analysis. The scientific novelty of the study is that it combines linguistic and cultural analysis of the semantics of the ethnic artifact threshold in the models of the w&orld of different peoples in an effort to answer the question of what is rooted in rituals and taboos associated with its sacralization. As a result of the study, conclusions were drawn that the roots of the sacralization of the threshold lies in the& archaic deification of the threshold by different unrelated ethnic groups as the boundary between human and divine, one"s own and other"s, mastered and dangerous. The significance of the study is determined by the findings that the commonality of ri&tuals associated with the threshold in different ethnic collectives gives it the status of cultural universal.
