Цифрова мультимодальність у дискурсі музеїв під час пандемії COVID-19.
COVID-19 pandemic triggered radical changes and transformations in modern
world, business, professional fields, communication including. In the wake of lockdowns
and quarantines museums had taken a hit too. Museums had to remain accessible and
visible, at least in the digital domain, therefore they had to shift to virtual realm, to offer
digital services, to increase their activity in social media. Museums faced a number of
challenges like dealing with global digital audience, cognitive modelling of the online
content and online user. Their efficiency in the digital domain was different, so museums
evidenced 10 - 200% increase of online visits and growth of global digital audience. Due
to implementation of digital technologies small local museums made a breakthrough to
multimodal domain and received international recognition. In pre-pandemic world,
museums had been working on their virtual environment, opened virtual-real museums
and extended multimodality of exhibitions, making visitors impressions multisensory.
During the pandemic virtual exhibitions, virtual tours, films, education material have
become more multimodal and interactive. In films and virtual tou&rs the focus was on
stories not on 3D image of the exhibits and a standard 360 tour only. They experimented
with modes and conquered new media, used multimodal storytelling. Museums tried to
create a sense of presence and place and to relocate onl&ine visitors from their homes to
museums. To encourage children, museums implemented gamification and edutainment
strategies, created virtual games. Museums started a new trend – collecting online
(collecting COVID-19, BLM), creating Big Data and &digital collections which might be
used for multi-vector multidisciplinary research. Digital multimodality might become an
indispensable component of museum online landscape in the post-pandemic world.
Пандемія COVID-19 спричинила радикальні змін&и і трансформації у сучасному світі, вплинувши на різні види бізнесу, професійної діяльності, комунікацію тощо. Музеї, які були зачинені під час локдауна, зазнали збитків під час карантинних обмежень, були змушені розширити віртуальну комунікацію, зб&ільшити активність у соцмережах, урізноманітнити цифрові послуги. Всі музеї констатували збільшення онлайн відвідувань на 10-200%. Завдяки цифровим технологіям деякі маленькі музеї зробили цифровий прорив і стали відомими у міжнародному масштабі. До &пандемії деякі музеї почали створювати свій імідж у віртуальному просторі, розширили мультимодальність виставок, їх мультисенсорність. Під час пандемії мультимодальність та інтерактивність онлайн виставок, віртуальних екскурсій, фільмів, освітніх мат&еріалів помітно зросли. Музеї експериментували з новими медійнимі продуктами, використовували мультимодальний сторітелінг, створювали ефект присутності і простору, намагаючись імпортувати онлайн відвідувачів з дому в музеї. Для дитячої аудиторії музе&ї використовували стратегії гейміфікації і розважального навчання. Під час пандемії музеї започаткували нові колекції, матеріалом яких стала цифрові дані про COVID-19, BLM, що може стати об’єктом цікавих міждисциплінарних досліджень. У пост-пандемійн&ому світі цифрова мультимодальність може стати невід’ємним компонентом музейного онлайн ландшафта.
