Технологізація сучасних комунікацій зумовила виникнення нових жанрів комунікації: медіамайданчики, соціальні мережі, форуми та блоги уособили свободу слова й незалежні думки, але у той же час стали полем використання психолінгвістичних технологій для керування настроями та поведінкою користувачів інтернету. Ситуація, що виникла серед українських журналістів, отримала назву "екстремізм в інтернеті", або "онлайновий екстремізм". Одним із проявів цього екстремізму є фейк. Дослідження цього жанру стали трендом гуманітарної науки останніх п"яти років, оскільки фейкові комунікації змінюють сприйняття цільовими аудиторіями соціальних подій у глобальному масштабі. Найцитованіші статті з питань фейку, що представлені в базі Web of Science, звертаються до питань впливу фейків на соціально-політичні події, зокрема вибори в США, агресія РФ в Україні; фейкових новин в медіа та їхній вплив на національні картини світу, громадянську позицію та філософське сприйняття реальності. Інтернет-простір надає можливості длявільного прояву особистості, часто в агресивному контексті, пов"язаному з реалізацією різних типів конфліктної мовної поведінки, включаючи маніпулювання. Наслідки від щоденного споживання такої інформації настільки ж очевидні, наскільки й непередбачу&вані. Разом із тим результатом використання маніпулятивних технологій для України стають поступове зниження міжнародного іміджу, руйнування почуття нації та народу, домінування російської мови та традицій для утвердження самоідентифікації, витіснення& української мови та культури. Детальний аналіз праць щодо фейків дає підстави зробити висновок, що дослідження цієї проблеми найближчим часом залишатиметься нагальним питанням як академічної науки, так й політики, міжнародних відносин, журналістики,& комунікацій, бізнесу, менеджменту та суспільних наук загалом; важливо відслідковувати пошуки у цьому напрямі, щоб забезпечити проактивну протидію введенню в оману глобального суспільства.
The technologicalization of modern communications has led to& the emergence of new genres of communication: media platforms, social networks, forums and blogs have embodied freedom of speech and independent thought, but at the same time have become a field of psycholinguistic technology to control the moods an&d behavior of Internet users. The situation that arose among Ukrainian journalists was called "extremism on the Internet" or "online extremism." One of the manifestations of this extremism is fake. Research in this genre has become a trend in the hum&anities over the past five years, as fake communications are changing the audience"s perception of social events on a global scale. The most cited articles on fake, presented in the Web of Science database, address the impact of fakes on socio-politi&cal events, including the US election, Russia"s aggression in Ukraine; fake news in the media and their impact on national worldviews, civic attitudes and philosophical perceptions of reality. The Internet provides opportunities for free expression, &often in an aggressive context involving different types of conflicting language behavior, including manipulation. The consequences of daily consumption of such information are as obvious as they are unpredictable. At the same time, the use of manipu&lative technologies for Ukraine results in a gradual decline in the international image, the destruction of the feelings of the nation and the people, the dominance of the Russian language and traditions to establish self-identification, displacing t&he Ukrainian language and culture. A detailed analysis of works on fakes leads to the conclusion that the study of this problem in the near future will remain a pressing issue in both academic science and politics, international relations, journalism&, communications, business, management and social sciences in general; it is important to monitor the search in this direction to provide proactive counteraction to the misleading global society.
