Біотична складова (особливо зооценоз) у ландшафтних дослідженнях часто не знаходить належної уваги і практично не розглядається науковцями . Вивчення особливостей територіальної диференціації наземних хребетних тварин окремих класів антропогенних ландшафтів дозволить провести низку заходів (у т . ч . природоохоронних) у межах території дослідження . Досягнення потрібних результатів можливе при органічному поєднанні ландшафтних та фауністичних методик досліджень . Визначено , що у структурі сільськогосподарських ландшафтів території дослідження представлено польові , са - дові та лучно - пасовищні ландшафти , які сукупно становлять до 80 % площі території . Частка польових ландшафтів відповідає в середньому 65 %, з яких основна частина локалізується на вододілах та надзаплавних терасах . З " ясовано , що зооценотичний склад польових ландшафтів є відносно збідненим , проте зростання зоорізноманіття забезпечу - ється " тваринами - мігрантами " та тваринами , які використовують поля для пошуку поживи . Садові ландшафти Середнього Придністер " я займають до 5 %. Досліджено приуроченість окремих груп наземних хребетних тварин до садових ландшафтів , значна частка яких належить дендрофільним видам птахів і ссавців . Змен - шення ант&ропогенного навантаження ( порівняно з польовими ландшафтами ) вплинуло на зростання видового складу всіх осілих видів тварин , а також гніздових птахів садових ландшафтів . Визначено , що лучно - пасовищні ландшафти Середнього Придністер " я зай&мають в середньому близько 9,5 % і лока - лізуються , як правило , на схилах річкових долин . Окремими ділянками вони заходять на плакори та річкові заплави . Більш ширший спектр типів місцевостей ( збільшення кількості екологічних ніш ) вплину&в на зростання загального ви - дового різноманіття тварин цього підкласу сільськогосподарських ландшафтів . Подано рекомендації , щодо необхідності подальшого продовження подібних досліджень.
Agricultural landscapes are the most common class &of anthropogeni c landscapes. In the structure of agricultural landscapes, the re are subclasses of field, garden and meadow-pasture landscapes, which collectively make up to 80% of the area of the study area. To establish the influence of agricult&ural landscapes on the te rritorial distribution of zoocenoses of terrestrial vertebrates within Middle Transnistria. In the research process, landscape science, ecological and biogeocen otic approaches and principles of complexity and systematic i&ty, natural- anthropogenic coexistence, constructivism, etc. were applied. The study of zoocenoses of anthropogenic landscapes was based on a system of general scientific and specific scientific methods: observation, analysis and synthesis, inducti&on and deduction, comparison an d analogy, abstraction and generalization, and the bibliographic method was also used. Records of terrestrial vertebrates, capture of amphibians, rept iles and small mammals were carried out in accordance with faunal& methods, taki ng into account the specifics of individual groups of animals. The share of field landscapes corresponds to an average of 65%, of which the main part is located on watersheds and floodplain terraces. It was found that the zoocenotic& composition of field landscapes is relatively impoverished, but the growth of zoodiversity is provide d by "migrant animals" and animals that use fields to find food. Garden landscapes of Middle Transnistria occupy up to 5 %. The timeliness of cer&tain groups of terrestrial vertebrates to garde n landscapes was studied, a significant part of which belongs to dendrophilous species of birds and mammals. The reduction of anthropogenic load (compared to field landscapes) affected the growth of t&he species composition of all settled animal species, as well as nesting birds in garden la ndscapes. It was determined that meadow-pasture landscapes of Middle Transnistria occupy an average of about 9.5 % and are localized, as a rule, on the slo&
