Поаналізовано погляди дослідників-емігрантів (Ю. Бойка-Блохіна, М. Глобенка, І. Качуровського) на творчість Лесі Українки у її взаємозв"язках із світовою літературою. Обґрунтовано висновок про різновекторність осмислення художнього доробку авторки в компаративістських моделях учених (з акцентуванням уваги на проблемах типології та генетико-контактології, із залученням міждисциплінарного, інтермедіального, контекстуального та інших підходів), що переконливо демонструє функціональність методологічного інструментарію порівняльного літературознавства у вивченнінаціонального письменства.
The article analyses the views of emigre scholars(J. Bojko-Blochyn M. Hlobenko, I. Kaczurowskyj,) of the specified period on the oeuvre of Lesya Ukrainka in its interconnections with world literature. The results of comparative analysis of works of the woman writer and the best representatives of European literature, from the perspective of her searches for style, allowed the scholars to acknowledge clear tendencies of modernism in national literature of the early 20th century, with emphasis on its specifics, and to introduce artistic heritage of the authoress of "The Stone Host" as a deeply original artistic phenomenon of the world culture. Fundamental importance o&f the researchers" publications dedicated to the study of Lesya Ukrainka"s creative work - phenomenon of interpenetration of the national and the universal, Own and Alien - in shaping of Ukrainian literature as an organic component of the European cu<ural universe is emphasized. The conclusion about multi-vector comprehension of the writer's heritage in comparative models of the researchers (with the focus on the problems of typology and contact and genetic affinity, as well as involvement& of interdisciplinary, intermedial, contextual and other approaches) is substantiated, and it demonstrates convincingly functional features of methodological tools of comparative literature in the study of national literature in general. It is proved& that concepts of the emigre literary critics, who actually ensured continuous development of Ukrainian comparative studies, remain relevant to this day.
