The study analyzed the essence of the concept of "national mentality", its structure, including neuroscientific context; the position and meaning of the national mentality in the world pedagogical literature are determined; the key factors in the formation of the Ukrainian mentality are characterized.
Процес реформування вищої освіти відбувається під впливом багатьох факторів, зокрема й ментальних. Це найчастіше виявляється у характері сприймання процесу реформування вищої освіти його безпосередніми учасниками, до яких належать і науково-педагогічні працівники. Показовим є той факт, що представникам кожної країни - учасниці Болонського процесу притаманний різний характер сприймання однакових заходів, пов"язаних із реформуванням вищої освіти, що, зі свого боку, значно впливає на якість досягнення завдань реформи. Це може свідчити, що окреслена проблема може мати набагато глибший зміст і стосуватися певного суттєвого зв"язку між представниками однієї національності, у нашому контексті - української ментальності, що виявляється в усвідомлених, а особливо в неусвідомлених орієнтирах, за якими розвиваються типові для тієї чи іншої епохи уявлення людей, за якими вони відчувають і діють.
Мета статті полягає у визначенні ознак національної ментальності& українців у процесі реформування системи вищої освіти України. Відповідно, було проаналізовано зміст поняття "національна ментальність", її структуру, зокрема і в нейронауковому контексті; визначено місце та значення національної ментальності у світ&овій педагогічній літературі; охарактеризовано ключові фактори, що впливають на формування української ментальності; охарактеризовано історію української ментальності.
Також проаналізовано результати дослідження багатьох українських і зарубіжних нау&ковців, зокрема й О. Александрова, О. Бойко, О. Базалюк, О. Бондаренко, П. Дінцельбахера, Б. Левюк, Л. Мальцева, С. Хрипко, Г. Яценко. З"ясовано, що формування української ментальності у своїх працях досліджували Ю. Михайло, О. Стражний, Б. Чорномаз,& а вплив національної ментальності на процес реформування аналізували П. Лепак, П. Попівняк, Д. Стоніс.
