Analysis of psychological and pedagogical research shows a growing interest in the problem of motivating higher education students to study, which is now considered in a broader sense not as mastering a certain content of education and training, but as the formation of competencies for future activities. Under the current system, programs for higher education students meet the requirements of educational and professional standards. Curricula, accordingly, should contain a certain part of the compulsorycomponents, which are often perceived by applicants as set from the outside. The given structure of the educational process (number, name and title of subjects) has significant differences in its subjective projection (dynamic model that has developed inthe minds of students). In the system of attitudes of higher education students to the content of education and training, some subjects may not be perceived by them as necessary for the formation of personal characteristics and professional competencies. Many of them understand the professional necessity of only those subjects that are directly related to the specialty or professional qualification. Subjects that make an indirect contribution to training (form a worldview, give the methodology of kn&owledge, etc.) are not significant in students" opinion. Students also reject subjects in the section of compulsory disciplines, the meaning of which they do not understand in the structure of professional activity. This indicates that many people un&derstand professional training in free economic education as a process of acquiring a certain amount of knowledge that is directly related to the content of future professional activities. Disciplines that reflect the requirements of educational and &professional standards and are also compulsory may remain outside the realm of relevance. It is known that productive activity is possible only on the basis of intrinsic motivation. How to form students" intrinsic motivation for the compulsory compon&ents of the educational program? The process of such formation is considered on the example of studying one of the disciplines of the educational-scientific program of the second (master"s) level of higher education in the specialty 011 educational, &pedagogical sciences - "Higher Education Pedagogy".
Аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить про постійне зростання інтересу до проблеми формування мотивації у здобувачів вищої освіти до навчальної діяльності, яка зараз розглядається у біль&ш широкому аспекті - не як засвоєння певного змісту освіти і навчання, а як формування компетентнтностей для майбутньої діяльності. Згідно існуючої системи, програми, які опановують здобувачі вищої освіти, містять вимоги освітніх і професійних станда&ртів. Навчальні плани, відповідно, мають містити певну частину обов"язкових компонентів, які здобувачами часто сприймаються як задані ззовні. Завдана структура навчального процесу (кількість, найменування і назва навчальних предметів) має суттєві роз&біжності у суб"єктивній її проекції (динамічній моделі, що склалася у свідомості здобувачів освіти). У системі ставлень здобувачів вищої освіти до змісту освіти і навчання частина навчальних предметів взагалі може не сприйматися ними як необхідна для& формування особистісних характеристик і фахових компетентностей. Багато з них розуміють професійну необхідність тільки тих предметів, які прямо відносяться до спеціальності чи професійної кваліфікації. Предмети, що додають опосередкований внесок в п&рофесійну підготовку (формують світогляд, озброюють методологією пізнання і т.д.) виявляються не значущими. Попадає в число таких, що відкидаються і низка дисциплін з розділу обовязкових, проєктування яких на структуру професійної діяльності виявляєт&ься для студентів складним. Це свідчить про те, що багато хто розуміє професійну підготовку у ЗВО як процес оволодіння певним обсягом знань, які прямо співвідносяться зі змістом майбутньої професійної діяльності. Поза зоною актуального сприйняття мож&
