Проаналізовано етико-естетичні джерела та художню специфіку "Лісової пісні" крізь призму національної самобутности української ментальности. Простежено, як у результаті мистецького поєднання "жіночого" (Р. Кирчів) жанру поліської "лісової" пісні з народними переказами про персонажів поетичного міфологічного світу витворилася синкретична модель драматичного твору Лесі Українки, що має натурфілософські риси календарно-обрядової поезії, метаморфічні прикмети української казки та напружений динамізм народної драми. Зазначено, що хаотизмові засвоєних ще з дитинства міфологічних уламків авторка надала композиційної стрункості та ідейно-етичної викінченості, зберігши водночас етноестетичні основи художнього моделювання дійсності. Зосереджено увагу на етноестетичній несприйнятливості потворного в українців, що стало однією з причин творення наскрізного образу драми- феєрії, її своєрідної ідеологеми – краси. Естетизовано саме під художнім впливом цієї світоглядної абстракції демонологічні образи-персонажі Перелесника, Куця, потерчат, злиднів, Марища. Наголошено на тому, що важливою мистецькою рисою етноестетичної ґенези досліджуваного літературного шедевру поетеси є його всепроникна циклічність, округлість, вінкоподібність, антиконечність, що проявляється& на рівнях жанру,
композиції, структури образу.
The article analyzes the ethical and aesthetic sources and artistic specifics of the "Forest Song" through the prism of the national identity of the Ukrainian mentality. It is traced how as a result o&f artistic combination of "female" (R. Kirchiv) genre of Polissya "forest" song with folk tales about characters of poetic mythological world a syncretic model of Lesya Ukrainka"s dramatic work was created. and the intense dynamism of folk drama. It &is noted that the author gave compositional harmony and ideological and ethical perfection to the chaos of mythological fragments assimilated since childhood, while preserving the ethno-aesthetic foundations of artistic modeling of reality. Emphasis &is placed on the ethno-aesthetic intolerance of the ugly in Ukrainians, which thus became one of the reasons for the creation of a pervasive image of the drama extravaganza, its peculiar ideology – beauty. It is under the artistic influence of this i&deological abstraction that the demonological images-characters of Perelesnyk, Kuts, Poterchat, Poverty, and Marishcha are aestheticized. An important artistic feature of the ethno-aesthetic genesis of the researched literary masterpiece of the poet &is its pervasive cyclicity, roundness, crownlikeness, anti-extremity, which is manifested at the levels of genre, composition,
image structure.
