У статті викладено результати дослідження особливостей давньогрецьких фразеологічних одиниць із компонентом-дендронімом (видовою назвою дерева, назвою частини або плоду деревної рослини або їхніми дериватами). На основі лінгвокультурологічного та семантичного аналізу було здійснено характеристику їх внутрішньої форми. Це дало підстави стверджувати, що найбільший фразеотворчий потенціал у давньогрецькій мові має дендронім СМОКВА. Про те, наскільки широко вживаним у побуті еллінів було це дерево та його плоди, свідчить наявність у давньогрецькій мові окремих лексем на позначення певних його різновидів та частин. Досить чисельними є також ФО, які містять дендронім ДУБ, натомість дендроніми ЯБЛУНЯ, ОЛИВА, МИРТ, ЛАВР, ШОВКОВИЦЯ, СОСНА, МАСТИКОВЕ ДЕРЕВО, ТЕРЕН, ГРАНАТОВЕ ДЕРЕВО, КОРКОВЕ ДЕРЕВО та ГРУША вживаються значно рідше. Така кількісна асиметрія зумовлена особливостями їх використання еллінами у повсякденному житті. Найбільшу групу становлять ФО, у яких вживається саме видова назва дерева (а не частини дерева чи плоду). Проведене дослідження внутрішньої форми давньогрецьких ФО із компонентом-дендронімом дозволило окреслити когнітивні механізми творення вторинного значення. 62 % ФО створені на основі метафоризації (за моделями "конкретне - абстрак&тне", "рослина - людина", "рослина - предмет", "предмет - предмет"). Не менш чисельну групу становлять фразеологізми з компонентом-дендронімом, в основу яких покладено метафтонімію - складний когнітивний механізм поєднання метафори та метонімії (тип &"метонімія всередині метафори" є значно продуктивнішим, ніж тип "метафора всередині метонімії"). Найменш чисельними є ФО, основою творення яких є метонімія. Аналіз семантики давньогрецьких ФО із компонентом-дендронімом дозволив виокремити наступні ви&ди мотиваційної основи цих ФО: фізичні властивості дерев, їхніх частин та плодів, у тому числі пов"язані з досвідом х практичного використання; практика використання дерев, їхніх частин та плодів у різноманітних ритуалах, обрядах та звичаях; історичн&а подія, у якій було задіяне певне дерево чи його частина; характеристики частин дерев та плодів, пов"язані з вживанням їх у їжу; згадка про дерева у міфах та переказах
The article represents the results of ancient Greek proverbs" with dendronym com&ponent peculiarities research (with tree species name, name of a part or a fruit of a tree and their derivates). On the basis of their linguocultural and semantic analysis the characteristics of their inner form were described. On this ground an asse&rtion was made that dendronym FIG TREE has the greatest potential for proverb forming in ancient Greek language. The existence of different lexemes in ancient Greek language for certain types and parts of this tree designation attests the wide extent& of this tree and its parts usage in everyday life of Hellenes. The proverbs containing dendronym OAK are also quite numerous, while dendronyms APPLE TREE, OLIVE TREE, MYRTLE TREE, LAUREL, MULBERRY TREE, PINE TREE, MASTIK TREE, THORN TREE, POMEGRANAT&E TREE, CORK TREE and PEAR TREE are used much less often. Such quantitative asymmetry is caused by the peculiarities of their everyday usage by Hellenes. The largest group consists of FU, in which the specific name of the tree (and not part of the tr&ee or fruit) is used. The study of inner form of ancient Greek FU with the dendronym component allowed to determine the cognitive mechanisms of the secondary meaning formation. 62 % FU are formed on the basis of metaphorization (on models "specific -& abstract", "plant - human", "plant - object", "object - object"). An equally large group consists of proverbs with a dendronym component, based on metaftonimy, a complex cognitive mechanism of metaphor and metonymy combination (the type "metonymy wi&thin metaphor" is much more productive than the type "metaphor within metonymy"). The least numerous are FU formed on the basis of metonymy. The analysis of semantics of ancient Greek FU with the dendronym component made it possible to distinguish th&
