Статтю присвячено проблемі співвідношення категорій дискурсу та функціонального стилю. Увагу до цієї проблеми обумовлено, з одного боку, зростанням популярності дискурсивного аналізу та термінa дискурс і, з іншого боку, тим фактом, що функціональний стиль залишається однією з ключових категорій сучасної східноєвропейської стилістики. Окреслено ключові теоретичні засади концепцій дискурсу та функціонального стилю; їх спільні риси; критерії їх розмежування.
Для теоретичного зіставлення обох категорій залучено концепції дискурсу М. Фуко, французької та німецько-австрійської шкіл аналізу дискурсу, Н.Д. Арутюнової, Т. ван Дейка, а також розуміння стилю В.В. Виноградовим, М.Н. Кожиною. На думку сучасних дослідників, дискурс та функціональний стиль належать до суміжних лінгвістичних дисциплін та мають близькі ознаки. Ключовою ознакою називають екстралінгвістичні фактори, які прямо визначають специфіку дискурсу та функціонального стилю. Водночас дослідники рішуче розмежовують дискурс та функціональний стиль, визнаючи складність проблеми виокремлення критеріїв для такого розмежування. Розрізнення обох категорій здійснюється на основі онтологічного критерію: дискурс трактується через поняття "дискурсивна формація", стиль - через "форму суспільної свідомо&сті". Відповідно спеціалісти доходять висновку про різнопорядковість, різноприродність феноменів дискурсу та функціонального стилю. Констатується самодостатність кожної з концепцій та наголошується на необхідності їх спільного застосування для глибшо&го лінгвістичного аналізу тексту.
Поряд з цим, співвідношення дискурсу та стилю розглядається на основі текстоцентричної моделі дискурсу. Аргументується думка про певну ієрархічну підпорядкованість методів стилістики дискурс-аналізу. Говориться про &"вбудовування" предмета стилістики у предмет аналізу дискурсу, яке сприяє інтердисциплінарному збагаченню: аналіз дискурсу набуває власне "лінгвостилістичного наповнення", а стилістика реалізується в руслі чітко окреслених функціональних параметрів д&искурсу.
The article is devoted to the problem of the correlation of the categories of discourse and functional style in modern specialists` interpretations. Attention to this problem is caused, on the one hand, by the growing popularity of the disc&ursive analysis and the very term discourse, and, on the other hand, by the fact, that functional style remains one of the important categories in Eastern Europe linguistics. The key theories of discourse and functional style; the common features of &discourse and functional style; the criteria for their separation have been singled out.
The concepts of M. Foucault"s discourse, French and German-Austrian discourse analysis, schools of N. Arutyunova, T. van Dijk, as well as the understanding of t&he style of V.V. Vinogradov and M.N. Kozhina have been involved for the theoretical comparison of the above-mentioned categories. According to modern researchers, discourse and functional style relate to the neighbouring linguistic disciplines and ha&ve common features. One of them is extralinguistic factor, which directly determine the specificity of discourse and functional style. At the same time, researchers put borders for discourse and functional style, recognizing the complexity of the pro&blem of their separation. The differentiation of the categories is carried out by means of the ontological criterion: the discourse is interpreted via the concept of "discursive formation", while style is interpreted via "the form of public conscious&ness". Accordingly, scholars come to the conclusion about the diversity of structure and nature of the discourse and functional style. The importance of each concept is stated and the neccessity of their joint application for a deeper linguistic anal&ysis of the text is emphasized.
The correlation of the discourse and functional style is also considered on the basis of the textocentric model of discourse. The thesis about a certain hierarchical subordination of the methods of stylistics and disc&
