У статті аналізується текст І книги "Виховання Кіра" Ксенофонта. Подається короткий опис найвагоміших праць, присвячених текстові Ксенофонта як літературній пам"ятці. Аналіз здійснюється з позицій наратології та рецептивної естетики. Стисло розглядаються теоретичні засади цих наук. Визначаються поняття наратора (первинного, вторинного, третинного), нарататора, автора, читача, ідеального реципієнта, преінтенції, лакуни, перипетії, золотого перетину, мовленнєвої стратегії, наративної стратегії, які необхідні для заданого типу аналізу зазначеного фрагмента. Дослідження авторської наративної стратегії відбувається через розмежування авторської та нараторської комунікацій, здійснюється спроба їх аналізу та порівняння. Вихід на аналіз подвійної структури комунікації можливий завдяки дослідженню фрагмента [Cyrop. I.4.27], який привертає увагу нестандартністю в порівнянні з рештою тексту І книги "Виховання Кіра", порушенням логіки нараторської комунікації. Припущення про те, що цей фрагмент слугує для виведення читача на рівень авторської комунікації, підтверджується після наратологічного та рецептивно-естетичного аналізу всієї І книги. Виявлення лакун у читацькому сприйнятті тексту, спостереження за їх розміщенням та роллю в кожному окремому випадку доз&воляють зробити висновок про те, що фрагмент [Cyrop. I.4.27] є наріжним каменем усієї І книги "Виховання Кіра", адже лакуна у відчитуванні тексту, яку він спричинює в читацькій активності, остаточно руйнує образ Кіра, в істинності якого має на меті н&ас переконати нараторська комунікація. Доведено, що цей фрагмент є ще й моментом сюжетної перипетії, на нього припадає золотий перетин у сюжетній структурі, подібно до будови античної трагедії. Висновки, зроблені на основі аналізу І книги "Виховання &Кіра" Ксенофонта, відкривають шлях для ґрунтовного дослідження наративної стратегії всього твору.
The article deals with the text of the book I of Xenophon"s "Cyropaedia". A brief description of the most significant previous studies of the "Cyropaed&ia" as a literary work is given. The text is analyzed within the frames of narratology and reader-response criticism. The theoretical base of these approaches is shown concisely in the beginning of the article. The notions of narrator (primary, secon&dary, tertiary), narratee, author, reader, ideal recipient, pre-intent, lacuna, peripeteia, golden section, lingual strategy, narrative strategy are being defined as the main notions of the present investigation. The study of the author"s narrative s&trategy supposes a distinction between authorial and narratorial communication with its further comparison. The analysis of a doublestructured communication is possible thanks to the study of the given fragment [Cyrop. I.4.27]. It draws the attention& because it is unusual if compared with the rest of the book I, the narratorial communication lacks logics in this very fragment. The assumption that the fragment could be a key for understanding the authorial communication is proved by the analysis &of the whole book I within the frames of narratology and reader-response criticism. Finding lacunas in reader"s reception of the text as well as observation of their place and role in each case allows to conclude that [Cyrop. I.4.27] is a cornerstone& of the whole book I of the "Cyropaedia". The lacuna this fragment provides to the reader ruins absolutely the image of Cyrus, which the author of narration tries to persuade us to be real. It is proved that the present fragment is, in addition, a mo&ment of peripeteia and of golden section it the structure of the book I which is similar to that of the ancient tragedy. The conclusions of the present article give way to a thorough narratological analysis of the whole "Cyporaedia" of Xenophon.
