Присвячено італійському перекладу шевченківської поезії (Кобзар), над яким працювали Дж. Броджі та О. Пахльовська. В основній частині проаналізовано фрагменти із найвідоміших віршів Тараса Шевченка й зосереджено увагу на окремих фоностилістичних засобах(рима, ритм поезії тощо) і найтиповіших лексико-граматичних трансформаціях. Окрему увагу зосереджено на проблемі збереження оригінальних образів з урахуванням культурно-лінгвістичного контексту у процесі перекладу. Розглянуто рецепцію і специфіку перекладів поезії великого українського поета в Італії з метою глибшого розуміння критичних моментів під час роботи з текстом.
Присвячено розгляду суті взаємин незвичайної краси вдачі, характеру ліричної героїні (промінента) поеми "Катерина" та загальних суспільних законів у погляді на мораль. Феномен творчості Т. Шевченка - автора поеми "Катерина" (1838-1839), а також полотна "Катерина" (1842) - втілюється в унікальній спроможності митця явити певний образ одразу в двох іпостасях: при портретуванні героїні поеми та при живописному трактуванні центрального образу картини. Текст поетичного твору Т. Шевченка постає своєрідним ключем до сприйняття і тлумачення сюжету й системи образів малярського полотна.
При портретуванні героїні поеми "Катерина" Т. Шевче&нко акцентує на увазі до окремої особи, яка приваблює його насамперед своїми духовними та моральними якостями. Водночас поет представляє увесь комплекс проблем, породжених певним історично означеним ладом буття, у цьому разі - деспотією.
The article& is devoted to the consideration of the essence of the relationship between the extraordinary beauty of temperament and the personality of the lyrical heroine (protagonist) of the poem "Kateryna" on one side and general social laws in terms of morali&ty on the other. The phenomenon of T. Shevchenko"s work who is the author of the poem "Kateryna" (1838-1839), as well as the author of the painting "Kateryna" (1842) is embodied in the unique ability of the artist to express a certain image in two gu&ises: portraying the heroine of the poem and creating the painting.
The text of T. Shevchenko"s poetic work appears as a kind of clue to the perception and interpretation of the plot and the system of images of the painting.
In portraying the heroi&ne of the poem "Kateryna" T. Shevchenko emphasizes the individual who attracts him primarily by his/her spiritual and moral qualities. The fate of his heroine, says T. Shevchenko, fits into the general context of the numerous fates of robbed and aban&doned girls. He is primarily interested in how the fate of the portrayed heroine stands out.
By portraying a single person, the poet presents the whole complex of problems caused by a certain historically defined way of life (despotism in this case)&. The village community"s failure to take care of a person, when, by the will of fate, the person finds himself/herself in the greatest difficulty of life, is a transgression against Christian ethics. It is the village community, not Kateryna, that u&ndermines the principles of good deeds. Kateryna"s actions were by their nature based on confession and following the precepts of love; another thing is that the subject to whom this love is directed deceived and punished the girl.
Therefore, it is &the village community that is responsible for the consequences of its interaction with Kateryna and her family. That is why on the painting "Kateryna" T. Shevchenko portrays a semantically lonely girl in her spiritual challenge and a peasant who watc&hes her not without condemnation, and almost virtual existence of a military officer, which, at the same time, are a kind of markers in one case of everyday life and in the other case of sensual things.
In the creation of the portrait image of the h&eroine of the poem "Kateryna" T. Shevchenko is a master of etching: from individual drawings (as if by an engraver"s cutter) his lines gradually reveal themselves as a holistic image, and so holistic that it appears even in detail.
